Чак Поланік - Чарівна ти

Опинившись у безпеці розкішного салону чартерного літака, Пенні відкрила ноутбук та почала нишпорити в Мережі. Кількох заголовків вистачило, щоб підтвердити її найстрашніші жахи. Уперше за всю історію існування Національна жіноча організація скасувала свою щорічну конференцію через брак учасниць. Шість тижнів тому список було майже складено, але відтоді, як на ринку з’явилася продукція «Чарівна ти», всі делегатки скасували свої заявки на участь. Дехто посилався на важливіші власні справи. Решта заявила, що досліджують альтернативні засоби самореалізації. Хай там як, без активних учасниць немає і конференції. Національній жіночій організації загрожувало зникнення. Пенні також зателефонувала до національного офісу Ліги жінок-виборців. Автовідповідач повідомив їй, що на цей час організації бракує співробітників, тому вона закрита на невизначений термін. Жінки-сенаторки та члени Палати представників уже тиждень не з’являються на засідання.

У серці Пенні зажеврів жах, але вона продовжувала пошуки.

На перший погляд, ця історія не мала жодного відношення до попередніх, але пішли зі спорту всі члени Олімпійської жіночої збірної. Усі найвидатніші атлетки — починаючи зі збірної з хокею на траві та закінчуючи гімнастками та фігуристками — вирішили залишитися вдома, позбавляючись шансу отримати золоті медалі. В іншій статті описувалося, як усі альти та сопрано самовільно вийшли зі складу Мормонського табернакального хору [11] Хор релігійного руху Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів із Солт-Лейк-Сіті. Неодноразовий володар «Греммі» та «Еммі». .

Майже 100 відсотків відсутніх у всіх галузях послуг забеспечували жінки.

Невдовзі, згідно з інтернет-сайтами, статки «ДейтаМайкроКом» сягнуть захмарних висот. Усі підрозділи компанії, наприклад «Чарівна ти», звітували про рекордні продажі.

В аеропорту Омахи біля залу прибуття на неї чекав звичайний білий фургон.

— Пенні, — окликнув її водій. То був її батько. Побачивши доньку, він здивовано запитав: — Пен-Пен, чом ти вбралася мов моряк?

Дверцята з іншого боку фургону відчинилися. Якийсь незнайомець, що ховався там, всередині, голосно наказав їй:

— Сідай-но, швидко! — Він кивнув, щоб пхала у салон валізу. — Нам потрібно врятувати твою маму!

Незнайомця звали Майло — новий священик місцевого капітулу «Хранителів обіцянок», капітулу, який відвідував тато. Фургон належав Майло. У кузові не було майже нічого, крім аптечки першої допомоги, кількох згорнених простирадл і зловісної котушки з нейлоновою мотузкою. Батько Пенні віз їх тихими пізніми вуличками Омахи, а сама Пенні з Майло прискіпливо оглядали тротуари та алеї, шукаючи зниклу жінку. Майло проткнув голкою шприца гумову кришку якогось флакону, набрав повний шприц прозорої рідини. На одній із розбитих вулиць неподалік вони примітили людину в халаті, яка штовхала поперед себе візок із супермаркету. Волосся звисало на обличчя. З запалих очей текли сльози. Оголені ноги жінки були у брудних смугах. У кошику візка погойдувалася вже спаплюжена брудно-рожева продукція «Чарівної ти». На боці візка приклеєний липкою стрічкою напис. Товстим маркером було написано: «Працює від 4 батарейок».

— Гальмуй тут, — прошепотів Майло. — Не злякай її.

Він відкрив бокові дверцята ще до того, як автівка повністю зупинилася. Жінка, що стояла біля візка, навіть не встигла помітити, як вони під’їхали. Майло кинувся до неї з розтягнутим у руках простирадлом. Він накинув на неї тканину, й обоє впали на землю. Жінка почала волати, битися, коли Майло намагався її закутати. Він закричав:

— Мотузку! Принеси мені котушку з мотузкою!

Пенні зіщулилася від жаху в фургоні, але її батько вистрибнув із-за керма та схопив мотузку. Разом чоловіки зв’язали жінку в халаті та швиденько сховали її в кузові фургону. Й увесь цей час бідолашна волала:

— Тільки разом з іграшками! Дозвольте забрати мої іграшки!

Майло зачинив важкі дверцята, батько Пенні натиснув на газ, вискнули шини. Позаду залишився самотній візок з його сумним вантажем. Потім він зник удалечині.

Усе викрадення тривало не більше дев’яноста секунд. У темному кузові фургону викрадена жінка продовжувала кричати, аж поки Майло зробив їй укол.

Батько досі важко дихав, але їхав уже трохи повільніше.

— Мені прикро, що тобі довелося все це побачити, люба.

І лише тоді Пенні таки впізнала сердешну, що відключилася, зв’язана, на підлозі.