— Ну, на добраніч, — сказала вона.
Він зазирнув у ті очі, раптом збагнувши, що ніколи не помічав їх раніше: глибокі озера коричневого оксамиту, в які можна було зануритися й плисти… Її обличчя було всього лише за чверть дюйма від його, і він відчував запаморочливий запах її парфумів «Вайт Шоудерз»; тієї миті вона була Ритою Гейворт у «Джильді», ні — Ланою Тернер у «Листоноша завжди дзвонить двічі». І коли він поцілував її, це була найбільш пристрасна мить у його житті.
Того літа він ще не раз вихвалявся синім костюмом, а восени красувався в ньому в Коламбусі, штат Джорджія, куди вони прибули до магістрату, щоб одружитися. Єдиними словами Іджі було:
— Я ж тобі казала.
Відтоді все, що мала робити Пеґґі, це знімати окуляри й дивитися на нього знизу вгору — і він був переможений.
Бірмінгем, Алабама
24 травня 1949 р.
Вищий і середній класи чорного суспільства Бірмінгема переживали найкращі часи, і «Слеґтаун ньюз» не втомлювалась доповідати про діяльність сотень світських клубів — що світліша шкіра, то кращий клуб.
Місіс Бланш Піві, дружина Джаспера, з такою ж світлою шкірою, як і в нього самого, була щойно призначена президентом «Королівського саксонського клубу світських красунь» — організації, члени якої були настільки світлошкірі, що фотографія щорічного зібрання клубу помилково потрапила на сторінки газет для білих.
Джаспера щойно переобрали Великим віце-канцлером поважного клубу «Лицарі Піфій», тож було цілком природно, що його старша донька, Клариса, стала того року найяскравішою дебютанткою у світських колах і була представлена до «Коаліції світлих».
З її шовковистим золотаво-рудим волоссям, персиково-кремовим кольором шкіри і зеленими очима вона вважалась найпривабливішою серед дебютанток.
У день «Балу дебютанток» Клариса вирушила до центру міста, щоб придбати якісь особливі парфуми для цієї події. На третій поверх вона піднялася головним ліфтом, призначеним для білих, як робила вже кілька разів, коли бувала в центрі сама (чудово знаючи при тому, що представники її раси їздять на вантажному ліфті).
Вона знала, що її мама й татко прибили б її, якби дізналися, що вона гуляє центром ось так — бо, хоча й заохочували її обирати світлошкіре товариство, смертельним гріхом вважалося видавати себе за білу. Але дівчина втомилася від поглядів чорних, що витріщалися на неї у вантажному ліфті; до того ж вона поспішала.
Вродлива жінка у яскраво-синій вовняній сукні за прилавком дбайливо і чемно звернулася до Клариси:
— Ви пробували «Вайт Шоудерз»?
— Ні, мем, здається, ні.
Жінка нахилилася за прилавок, щоб дістати пробник.
— Спробуйте трохи цього. «Шалімар» дуже популярні, але, гадаю, вони заважкі для дівчини з такою світлою шкірою, та й узагалі.
Клариса бризнула трохи на зап’ясток і понюхала.
— О, вони чудові. Скільки?
— Ці за спеціальною ціною, двісті грамів за 98 доларів. Прослужать вам щонайменше шість місяців.
— Тоді я їх беру.
Дама була задоволена.
— Гадаю, вони вам чудово пасують. Будете сплачувати готівкою чи чеком?
— Готівкою.
Жінка взяла гроші та відійшла, щоб загорнути коробочку.
Чорний чоловік у картатім капелюсі й пальті не спускав очей із Клариси. Він згадав її фотографію в газеті й підійшов до неї.
— Вибач, ти часом не донечка Джаспера?
Завмерши від жаху, Клариса вдала, що не почула.
— Я твій дядечко Артис, брат твого татка.
Артис, який трохи хильнув і не знав, що того дня Клариса видавала себе за білу, фамільярно поклав руку їй на плече.
— Це я, твій дядечко Артис, дорогенька… Хіба ти не знаєш мене?
Продавчиня парфумів вийшла з-за рогу, побачила Артиса й заверещала:
— АНУ ГЕТЬ ВІД НЕЇ!
Вона підбігла до Клариси й обійняла її.
— НЕ ЧІПАЙ ЇЇ! ГАРРІ!.. ГАРРІ!..
Прибіг адміністратор поверху.
— У чому справа?
Не відступаючи від Клариси, жінка-захисниця загорлала на весь поверх:
— ЦЕЙ НІГЕР ЛАПАЄ МОЮ КЛІЄНТКУ! ВІН ЇЇ РУКАМИ ХАПАВ! Я БАЧИЛА!
— ОХОРОНА! — закричав Гаррі й обернувся до Артиса, звузивши очі. — Ти торкався білої жінки, хлопче?
Артис був шокований.
— Ні, сер, це моя племінниця.
Артис намагався все пояснити, але на той момент охоронець скрутив його, заломив руку йому за спину й виштовхав крізь чорний хід.
Продавчиня тим часом тим часом втішала Кларису:
— Усе гаразд, люба, той нігер або п’яний, або ненормальний.
Група дам, що зібрались навколо, наперебій висловлювала співчуття.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу