Фенні Флеґґ - Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»

Здесь есть возможность читать онлайн «Фенні Флеґґ - Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У романі відомої американської письменниці Фенні Флеґґ дивовижно поєднані долі різних людей. У спогадах, газетних статтях та окремих фактах перед читачем постає напрочуд реальна картина життя невеликого містечка у штаті Алабама, починаючи від першої половини двадцятого століття й до сучасності. Любов і ненависть, расова нетерпимість і взаємоповага, честь і підлість, перемога й поразка, щастя й горе — усе це переплелося в цікавій невимушеній оповіді та ніби залучає читача стати учасником описаних подій.

Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Тож нехай жодна особа в світі не каже мені, буцімто чорні ненавидять білих. Ні, сер! Достатньо вже добрих людей я серед них зустрічала, щоб у таке повірити.

А нещодавно я сказала Клео, що хотіла б проїхатися потягом до Мемфіса й назад, аби побачитися з Джаспером, глянути, як у нього справи. Він працює у спальному вагоні.

Евелін глянула на подругу і зрозуміла, що та знову плутається в часі.

Вісл-Стоп, Алабама

7 лютого 1947 р.

Того сльотавого ранку Онзелл відрядила Куксу та Іджі до лісу біля ріки — назбирати соснових шишок для кімнати хворої. Вона сиділа поряд з Рут і обтирала її обличчя вологою хусткою.

— Тримайтеся, міз Рут, скоро все завершиться. Скоро все буде позаду, дитя моє.

Рут глянула на неї та спробувала посміхнутися, але в її очах стояв нестерпний біль. Вона вже не відчувала ніякого полегшення, не могла заснути. Жодного порятунку від болю не лишилося.

Онзелл, співзасновниця Першої баптистської церкви «Гора Сіон» і солістка хору «Алілуя», Онзелл, яка всім серцем і душею вірила в милосердного Господа, прийняла рішення.

Ніякий Господь, і вже точно не її милий Ісус, який помер за наші гріхи і любив нас понад усе, нізащо не бажав нікому таких страждань.

Тож із чистою радістю і незатьмареним серцем вона дала Рут морфін, який збирала день за днем, краплю за краплею. Онзелл побачила, як тіло Рут уперше за багато тижнів розслабилося, а тоді сіла поряд з ліжком, взяла долонями крихітний кістяк її руки і стала співати, гойдаючись:

У солодкій далечині
Є земля, що сниться мені,
І хто вірить, той побачить її
Не вві сні…
Там Отець наш явиться всім,
Щоб ввести нас у новий дім,
Там, за дальньою далечиною
Ти зустрінешся знов зі мною
На прекрасному світлому березі тім…

Онзелл співала з заплющеними очима, але відчувала, як кімната поступово сповнюється сонячним світлом, що нарешті пробило собі шлях крізь хмари. Від сонячного тепла з її очей бризнули сльози радості. Накриваючи дзеркало і зупиняючи годинник біля ліжка, вона дякувала милому Ісусу за те, що прийняв Рут у дім Свій.

«Вімз віклі»

(Тижневик міста Вісл-Стоп, Алабама)

10 лютого 1947 р.

Улюблена всіма мешканка міста вирушає в останню путь

Завтра кафе «Зупинка» буде зачинено у зв’язку зі смертю місіс Рут Джеймісон, яка відійшла до найкращого світу в останній вихідний день.

Поховальна служба відбудеться завтра в баптистській церкві. Щоб уточнити час, зателефонуйте преподобному Скроґґінзу. До поховання тіло Рут перебуватиме в Будинку ритуальних послуг Джона Райдаута в Бірмінгемі.

Нам всім бракуватиме її доброти й усміхненого обличчя, і кожен, хто знав «міс Рут», гостро переживатиме цю втрату. Наші окремі співчуття та слова підтримки Іджі й Куксі.

Дот Вімз

Супермаркет «Піґґлі-Віґґлі»

Бірмінгем, Алабама

13 вересня 1986 р.

У суботу, вирушаючи на закупи, Евелін Кауч завжди сідала за кермо великого Едового «Форда ЛТД», бо він був більш місткий. Але паркуватися в ньому було складно, ось тому Евелін уже п’ять хвилин сиділа в машині, чекаючи на звільнення місця в кінці паркувального майданчика, поки якийсь дідусь завантажував покупки у своє авто. Ще три хвилини в старого пішло на те, щоб забратися в кабіну, знайти ключі й нарешті від’їхати. Але не встигла Евелін зрушити з місця, як із-за рогу з’явився трохи побитий червоний «фольксваген» і прожогом втиснувся на ділянку, якої вона весь цей час чекала.

Двоє худющих дівчат-підлітків у коротких джинсах, гумових шльопанцях і з жуйкою в роті вийшли з машини, захряснули дверцята й пройшли повз неї.

Евелін опустила вікно і сказала одній з них, у майці з написом «Елвіс не помер»:

— Перепрошую, але я чекала на це місце, а ви в’їхали туди просто в мене під носом.

Дівчина з насмішкою глянула на неї й сказала:

— Погляньмо правді у вічі, леді: я молодша та спритніша, ніж ви, — і вони з подружкою почимчикували у своїх гумових шльопанцях до магазину.

Евелін так і залишилась сидіти, витріщаючись на «фольксваген» із наліпкою «Пропускаю лише селюків» на задньому бампері.

Повернувшись через дванадцять хвилин, власниця «фольксвагена» та її подружка тільки й встигли побачити, як усі чотири колісні диски їхньої машини розлітаються по парковці, тоді як Евелін врізається у «фольксваген», здає назад і знову таранить його. І коли дві істеричні дівулі підбігли до свого авта, Евелін уже майже зрівняла його із землею. Вища з дівчат навісніла від люті, верещала й дерла на собі волосся.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»»

Обсуждение, отзывы о книге «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x