Патриція Гайсміт - Талановитий містер Ріплі

У потязі до Рима Том ретельно складав листа до Мардж і навіть запам’ятав його до найдрібніших деталей, тому, щойно заселився до готелю «Гесслер», одразу ж витягнув маленьку друкарську машинку Дікі, яку привіз в одній із валіз, і взявся друкувати листа.

Рим

28 листопада, 19_____

Люба Мардж!

Я вирішив на зиму винайняти собі квартиру в Римі. Просто мені хочеться трохи змінити оточення і на певний час покинути наше старе добре Монджі. Мені страшенно хочеться побути самим собою. Вибачай, що все це трапилося так несподівано і я навіть не зміг з тобою попрощатися, але насправді я не так уже й далеко і маю надію, що бачитимуся з тобою час від часу. Розумієш, мені не хотілося самому пакувати речі, тому я доручив цю роботу Томові.

Що стосується нас із тобою, то думаю, ця нетривала розлука нам не зашкодить, а може, й навіть піде на користь. У мене з’явилося неприємне відчуття, що я уже почав тобі набридати, хоча ти анітрохи не набридла мені, і прошу тебе, не думай, ніби я від чогось утікаю. Навпаки, Рим підштовхне мене до реальності. Чого не вдалося зробити Монджі. Частково причиною мого невдоволення була ти. Мій переїзд, звісно ж, нічого не змінює, але він допоможе мені з’ясувати, що я насправді до тебе відчуваю. Саме тому, серденько, я б хотів, аби ми певний час не бачилися, і щиро сподіваюся на твоє розуміння. Якщо не можеш мене зрозуміти… Що ж, я готовий піти на цей ризик. Можливо, на кілька тижнів навідаюся з Томом до Парижа, він страшенно хоче туди поїхати. Це якщо я не буду зайнятий своїми полотнами. Я зустрів художника на ім’я Ді Массімо. Мені дуже подобаються його роботи. Чудовий старий, не дуже заможний, і, схоже, він вельми втішився, що я став його учнем і підкидаю трохи грошенят. Я малюю у його студії.

Рим просто неперевершений, усю ніч не стихають фонтани, вулицями сновигають люди, геть не так, як у нашому Монджі. До речі, ти помилялася щодо Тома. Незабаром він повертається до Штатів, мені байдуже коли, і насправді він непоганий хлопець, тож я нічого не маю проти нього. Утім, він не має до нас жодного стосунку, і я сподіваюся, що ти теж це розумієш.

Пиши до мене через «Американ Експресс» у Римі, бо я ще не маю постійної адреси. Я повідомлю тобі, коли знайду квартиру. Тим часом хай горить світло, працюють холодильник і твоя друкарська машинка. Серденько, мені дуже прикро, що доводиться скасувати наші плани на Різдво. Ти маєш повне право ображатися, але я думаю, що краще нам поки що не бачитись.

З любов’ю,

Дікі

Том не знімав кашкета, відколи зайшов до готелю, і на рецепції замість власного показав паспорт Дікі, хоча в готелях, як він помітив, ніколи не дивились на фото в паспорті, лише переписували номер, що містився угорі на першій сторінці. Він поставив на документах вигадливий і трохи недбалий підпис Дікі з великими закрученими літерами «Р» та «Ґ». Дорогою на пошту він зазирнув до аптеки за кілька кварталів від готелю і придбав деяку косметику, що могла йому знадобитися. Розважив продавчиню-італійку, наплівши їй, що косметика для його дружини, яка десь загубила свою косметичку, а зараз лежить у готелі — їй, як звично, скрутило живіт.

Увесь вечір він вчився підробляти підпис Дікі, адже за якихось десять днів з Америки мав прибути чек із його місячною платнею.

Наступного дня він перебрався до готелю «Європа» із досить доступними цінами, який знаходився неподалік Віа Венето, тому що «Гесслер» був занадто показним. Саме в такому готелі, на його думку, зупинялися зірки кінематографу, і Фредді Майлз чи інші знайомі Дікі, які могли приїхати до Рима, швидше за все, теж обрали б той готель.

У номері Том подумки розмовляв із Мардж, Фаусто та Фредді. Найімовірнішим був приїзд Мардж. Він говорив із нею у манері Дікі, коли уявляв, що це розмова телефоном, і поводився як Том, коли уявляв себе з нею сам на сам. Приміром, вона могла заявитися до Рима, знайти його готель і настирливо просити впустити її до свого номера. У такому разі йому довелося б зняти персні Дікі й перевдягнутися у власний одяг.

— Я не знаю, — звертався він до неї голосом Тома. — Ти ж знаєш його… йому завжди кортить від усіх утекти. Він дозволив мені кілька днів пожити в його номері, бо в моєму кепсько з опаленням… Ой, та він повернеться не сьогодні-завтра, а якщо ні, то надішле листівку й повідомить, що з ним усе добре. Він вирушив з Ді Массімо до якогось невеликого містечка, аби роздивитися картини в тамтешній церкві.