Адам Джонсон - Син Начальника сиріт

- Що це? - спитала вона.

- Оце - частина подарунка для вас, - пояснив Великий Керівник. - Зразок того, що у вас попереду.

Сан Мун роздивилася їх і побачила, що то квитки на офіційну прем’єру «Жінки для втіхи»

- Прем’єра наступної суботи, - промовила вона.

- Довелося скасувати оперну виставу, - сказав він. - Але ж має щось бути передусім, еге ж?

- Мій фільм, - прошепотіла Сан Мун. Потім, ще не зовсім вірячи, спитала: - Мій фільм нарешті вийшов на екрани?

- Його чекатиме весь Пхеньян, - запевнив її Великий Керівник. - Якщо з якихось причин вашого чоловіка обов’язок покличе на завдання, чи складете ви мені компанію в моїй ложі?

Сан Мун задивилася в очі Великого Керівника. Вона майже розгубилася від думки, що така могутня і щедра людина допомагає її скромній особі. Але, громадяни, зрозумійте: у Великого Керівника можливе все. Пам’ятайте: його єдине бажання - захистити вас усіх і кожного у своїх обіймах.

- Ходімо, - сказав він. - Це ще не все.

Сан Мун бачила, що в другому кінці студії зібрався невеликий оркестр. Двоє музикантів ішли до них, проходячи крізь знайомі їй декорації - ряд американських джипів і вішаки з формою американських солдатів, знятою з мертвих імперіалістів під час війни. Стояла там і модель гори Пекту, місця народження славного вождя Кім Чен Іра, який народився так близько до сонця! Пектусан, хай твої величні вершини повік тягнуться до небес!

Коли вони пройшли далі, Великий Керівник мовив:

- А тепер час поговорити про ваш новий фільм.

- Я вчу свою роль, - сказала вона йому.

- Для «Абсолютних самопожертв»? - спитав він. - Викиньте той сценарій. Я передумав: історія про заміну чоловіка - не для вас. Ходімо, я покажу вам нові задуми.

Вони підійшли до того місця, де навколо трьох мольбертів зібралися музиканти у фраках. Був серед них і Дак-Хо, державний кінорежисер. Оскільки він має звучний тенор, то саме цей голос звучить за кадром у всіх її фільмах. Дак-Хо відкинув запинало з першого мольберта, і там виявилась афіша нового фільму Сан Мун. На ній була зображена блискуча Сан Мун, принадність якої не могла приховати навіть військова форма, в обіймах морського офіцера: навколо цієї пари променями розходилися торпеди. Але, як не дивно, громадяни, на офіцері - південнокорейський однострій!

- «Флот демонів», - енергійно оголосив Дак-Хо.

Оркестр заграв основну музичну тему до фільму - важку й напружену.

- Тут панує небезпека й інтрига, - продовжив Дак-Хо. - Жінка розуміє, що чисте серце - єдина зброя, яка може відвернути імперіалістичну загрозу. Сан Мун - єдина, хто вижив після незаконної атаки південних корейців на її підводний човен. Її «рятує» той самий корабель, що й знищив її судно. Від полонянки бравого південного капітана вимагають розкрити військову таємницю захисту флоту КНДР. Однак поволі вона починає розкривати очі красеневі-капітану, що справжній в’язень - не вона. Що це він перебуває в полоні маніпуляцій американського режиму. І вражаюча кульмінація стрічки - капітан розвертає гармати проти свого справжнього ворога.

Великий Керівник широко всміхнувся:

- Підводний човен, що буде використаний на зйомках, уже стоїть у Тедонґані, - промовив він. - А поки ми ведемо ці розмови, цілий підрозділ наших моряків шукає в спірних водах підхоже південнокорейське судно, яке можна було б захопити.

Великий Керівник клацнув пальцями, і було відкрито другу афішу.

Стрімкі скрипки заграли потужну й натхненну мелодію.

- «Плавуча стіна», - почав Дак-Хо.

Але його перервав Великий Керівник.

- Це буде біографічна картина про першу жінку-пубйоківця, - промовив Великий Керівник, показуючи на красуню з рішучим обличчям на афіші. Показав, як яскраво зблискує її знак і як її погляд звернений до кращого майбутнього. - У цій ролі ви добуватимете результати: будете розв’язувати складні справи й доведете, що жінка може бути сильнішою за будь-якого чоловіка.

Великий Керівник подивився на неї, чекаючи відповіді.

Сан Мун показала на афішу:

- Але її волосся… - сказала вона. - Воно таке коротке.

- Хіба я не сказав, що це правдива історія? - спитав він. - Не так давно жінку справді взяли на роботу в 42-й підрозділ.

Сан Мун похитала головою:

- Я не можу грати з такою довжиною, - заперечила вона.

- Ну це ж співробітниця Пубйоку, - сказав Великий Керівник. - То вона має коротко стригтися. Ви ж ніколи не соромилися життєвої правди, ви просто-таки живете своїми ролями. - Він простягнув руку й погладив її по волоссю. - Воно гарне, але мистецтво вимагає жертв.