Богдан Логвиненко - Saint Porno. Історія про кіно і тіло

Після літа в Іспанії та Португалії, у вересні, я знову полетіла в Будапешт. Я зрозуміла, що це вже не так вставляє, треба знову пробувати щось нове.

Я вперше їздила не одна, а з тим хлопцем, що тоді познайомилась у метро, Русланом. Ми вдвох жили у моделхаусі, він перезнайомився з усіма порноакторками і виглядав як хлопчик в іграшковій крамниці, якому сказали: бери все, що забажаєш! Я була б і справді не проти, якби він переспав з кимось із дівчат, але він поводився досить стримано і розказував, що підкотив до однієї з них, тільки коли я полетіла на один день у інше місто, але підкотив невдало — на неї вдома чекав «єдиний». Як я казала, більшість порноакторок — це не ті жінки, яким цікавий секс заради сексу, ще й після робочого дня. Руслан всіляко мені допомагав і підтримував у цій поїздці: готував смаколики до мого повернення, щодня робив масаж, продумував «культурний відпочинок» на вечори і вихідні, аби я відволіклась і розважилась. Для того щоб їздити зі мною, йому довелося звільнитись зі старого місця роботи в Києві, і він хотів осягнути якусь нову робочу сферу для себе, я в цьому нічого не розумію, тож на той час я фактично спонсорувала наші подорожі, а він нашвидкуруч учив те, чим хотів далі заробляти на життя.

Коли ми тільки почали зустрічатися — він ще був з колишньою і поводився з нею, як ті «альфа-самці», які дівчині забороняють усе, а собі — нічого. Я ж одразу поставила його перед фактом, що у мене вільне життя, у перший же день нашого знайомства. Відтоді у нас немає заборон і секретів, ми любимо слухати історії нових знайомств одне одного.

Далі мені, на мою радість, запропонували дещо зовсім нове — бути порномоделлю на публіці. Мене запросили на Форум Вебкам в Амстердамі, оплатили квитки й обіцяли досить великі гроші за три дні — ціни були розписані по жанрах від соло з іграшками до анального сексу «чоловік — три жінки», робота — по двадцять хвилин в день. Насправді я ніколи навіть не мала свого профілю на вебкамі. Це мережа, де дівчата роздягаються на вебкамеру онлайн за гроші, інколи займаються сексом зі своїми хлопцями. На цей Форум прилетіло десять моделей, але лише п’ятеро взяли участь у різних шоу, серед них була і я. Інші п’ятеро злякалися. Я так і не зрозуміла, чому вони прилетіли на порношоу, якщо очікували приватності.

Взагалі порно — це не про приватність. Тут справді жертвами почуваються ті, хто жертвує власне тіло, а не спокійно і безпроблемно його віддає. Актори жертвують власним обличчям, воно у якомусь сенсі так чи інакше стає громадським. Відомі актори, телеведучі, музиканти не можуть ходити вулицями міст, у яких вони досягли успіху. Те саме з порноакторами, от тільки тут пожертвувати треба вже усім своїм тілом.

Вебкам страшенно популярний у Росії. Але завдяки своєму європейському досвіду я все більше розумію, що у Росії просто на рівні людських стосунків із сексом усе погано. В Україні, до речі, десь так само, може, трішки краще, бо немає агресії. Глядачів із СНД у вебкамі більшість моделей блокують, бо вони агресивні й жадібні, прагнуть ображати і принижувати.

Роботи виявилось іще менше, ніж нам казали, ми влаштували лише два шоу.

Перше шоу було в коридорі. Я почала гладити дівчинку по ніжці. Пройшов якийсь чувак і обурено сказав: «Що ви собі дозволяєте?» Російською сказав. Там було багато росіян. Я подумала: «Ой, що зараз почнеться, коли я продовжу!» І почалося. Нас було троє роздягнених дівчат, ми фліртували, пестили одну одну, а потім гралися секс-іграшками. Зібрався цілий натовп, а ми — посеред нього, на письмовому столі серед якоїсь сувенірної продукції. У натовпі вже ті, хто і хотів якось нас присоромити, мовчки дивились, погляди були жадібні, то перезбуджені, то засуджувальні, то здивовані, більшість знімала на телефони. Засуджувальні погляди були у людей, сам розумієш з якої країни. Це дуже дивно — приїхати на порновиставку у порностолицю, щоб присоромлювати порноакторів, правда?

Друге шоу було у нічному клубі на сцені, там натовп був іще більший, здавалось, у той зал забились люди з усіх сусідніх клубів. Оплески, подяки, навіть величезний брутальний охоронець на виході усміхнено сказав щось на кшталт: «Вау. Дякую».

Там були публічні конференції на вебкамі, в яких ми відповідали на запитання підписників. Мене кілька разів впізнали і питали, чи не знімалась я випадково в порно. Я сказала, що так, знімалась, і не випадково. І почалося справжнє інтерв’ю. Я не очікувала, що мене хтось впізнає, у соцмережах чи на вулиці такого ніколи не траплялось. Один з організаторів, який стежив, як ми поводимося з глядачами, сказав: «Ти так себе рекламувала, що мені довелося залізти в гугл і подивитись кілька твоїх фільмів!» Але я просто відповідала на запитання, які мені ставили.