Деніел Кіз - Таємнича історія Біллі Міллігана

Офіс прокурора наполіг на попередній зустрічі з Ричардом Б. Меткалфом, суддею у справах опікунства і психічного здоров’я, щоб той розтлумачив деякі пункти нового закону. Суддя Джей Флаверс погодився й домовився про зустріч. Але Джуді і Ґері знали, що самим тільки обговоренням закону все не обмежиться. До них приєднається суддя Флаверс, і вони повинні будуть вирішити, котрі з доказів будуть представлені в понеділок у категорії «за взаємною згодою сторін обвинувачення й захисту», а також куди Біллі Мілліган поїде на лікування, якщо йому буде винесено виправдувальний вирок на підставі неосудності.

Джуді й Ґері вирішили, що слід одразу з’ясувати, чи погодиться лікар Кол прийняти Біллі до Афінського центру психічного здоров’я. Джуді вже чула про лікаря Кола і навіть написала йому в липні листа, збираючи інформацію про розлад множинної особистості, проте тоді вона змовчала про ім’я свого клієнта. Тепер же вона зателефонувала лікарю і запитала, чи не погодиться він узяти на лікування Біллі Міллігана, а також чи не міг би він приїхати у п’ятницю до Колумбуса і взяти участь у їхній зустрічі.

Кол відповів, що, перш ніж щось вирішити, він мусить дістати згоду Сью Фостер, директорки шпиталю, а та своєю чергою повинна буде обговорити все зі своїм керівництвом із Департаменту психічного здоров’я. Кол сказав, що не відкидає можливості прийняти Міллігана, і погодився прибути у п’ятницю до Колумбуса.

1 грудня Джуді з нетерпінням чекала на появу лікаря Кола. Вестибюль перед кабінетом судді Меткалфа поступово заповнювався людьми, що мали стосунок до справи Міллігана. Зокрема, там уже були лікар Джордж Гардинг, лікарка Стелла Каролін, Дороті Тернер і Берні Явич. Було кілька хвилин на одинадцяту, коли Джуді побачила, що дівчина за столом реєстрації вказує на неї низенькому опецькуватому чоловічкові середнього віку. Його кругле смагляве обличчя обрамлювала сива чуприна. Погляд у чоловічка був пронизливий, мов у яструба.

Джуді познайомила його з Ґері та рештою присутніх і провела до кабінету судді Меткалфа.

Лікар Девід Кол умостивсь у другому ряду і слухав, як юристи обговорюють новий закон і те, як він вплине на справу Міллігана. Невдовзі до кабінету ввійшли судді Флаверс і Меткалф, які стисло окреслили обставини справи та її перебіг. Берні Явич ознайомив усіх із зібраною доказовою базою і визнав, що важко посперечатися зі свідченнями того, що на момент скоєння злочинів у Міллігана були проблеми із психікою. Обвинувач запевнив, що не оскаржуватиме звіти Південно-західного центру і шпиталю Гардинга. Ґері ж оголосив, що сторона захисту не має наміру опротестовувати зібрані прокуратурою докази того, що Мілліган справді вчинив зазначені злочини.

Девід Кол збагнув, що вони зараз обговорюють те, як проходитиме в понеділок розгляд справи. У нього склалося враження, що ця зустріч — своєрідна репетиція майбутнього слухання. Тим часом Джуді й Ґері погодилися, щоб імена жертв вилучили з протоколу. Після цього залишалося тільки одне невирішене питання: що буде з Біллі, якщо суддя Флаверс визнає того невинуватим на підставі неосудності.

Ґері підвівся з місця і сказав:

— Ми запросили сюди лікаря Кола з Афінського центру психічного здоров’я. Лікар Кол має досвід лікування пацієнтів із розладом множинної особистості, і його нам гаряче рекомендували лікар Ральф Алісон із Каліфорнії та лікарка Корнелія Вілбур із Кентуккі, котрі й самі є авторитетними фахівцями в цій галузі.

Лікар Кол побачив, як у нього вп’ялися очі всіх присутніх. Суддя Флаверс запитав:

— Лікарю Коле, чи згодні ви взятися до лікування Міллігана?

Той нутром відчув, що всі ці люди бажають якнайшвидше збути хлопця з рук, наче той був гарячою картоплиною, яка обпікала їм пальці, тож вирішив одразу прояснити свою позицію.

— Так, я готовий прийняти його, — почав Кол. — Однак якщо ви направите його до Афін, я повинен мати змогу лікувати його так, як лікував інших своїх пацієнтів із розладом множинної особистості, тобто помістивши його до нашого відділення з найменш суворим, а тому і найбільш сприятливим для одужання режимом.

Він обвів поглядом усіх присутніх, які не зводили з нього очей, а тоді знову повернувся до Флаверса й Меткалфа і з притиском додав:

— Якщо моя умова вас не влаштовує — не присилайте хлопця.

Він іще раз обвів очима людей у кімнаті й побачив, що всі схвально кивають.

Їдучи назад до Афін, лікар Кол міркував про все побачене й почуте на зустрічі. У нього склалося враження, що фактично ніхто з присутніх, навіть обвинувач Явич, не сумнівався в тому, що Мілліган страждає на розщеплення особистості. Якщо суд пройде подібно до цієї зустрічі, збагнув лікар, то Мілліган стане першим підсудним із розладом множинної особистості, якого на цій підставі виправдають у скоєнні тяжких злочинів. Кол усвідомив, що побував сьогодні на обговоренні, в результаті якого у судовій залі в понеділок творитиметься історія.