Деніел Кіз - Таємнича історія Біллі Міллігана

Суддя Кінворті оголосив, що він ретельно вивчить справу й винесе свій вердикт не пізніш як за десять днів. А до того Мілліган залишатиметься в Лімі.

10 грудня 1979 року суд постановив:

1. Відповідач — душевнохворий. Його стан супроводжується значними порушеннями сприйняття, мислення, настрою, орієнтації та пам’яті, що суттєво спотворює його здатність сприймати й оцінювати реальність і негативно впливає на поведінку.

2. Встановлено, що хвороба, на яку страждає відповідач, — це синдром множинної особистості.

3. Відповідач підлягає примусовій шпиталізації, оскільки через свою хворобу він становить небезпеку як для самого себе, про що свідчать його погрози накласти на себе руки, так і для свого оточення, що підтверджується його нещодавніми проявами агресивної поведінки. Окрім того, лікування в психіатричному шпиталі піде відповідачу на користь, оскільки він явно потребує допомоги. Це видно з його дій, котрі піддають серйозному ризику добробут як самого відповідача, так і решти людей довкола.

4. Оскільки через свій психічний стан відповідач становить загрозу для себе та інших, його слід відправити до закладу з максимально суворим режимом.

5. Зважаючи на те, що відповідачеві поставили діагноз «синдром множинної особистості», його зобов’язані лікувати відповідно до цього діагнозу.

Таким чином, суд ухвалює помістити відповідача до Державного шпиталю в Лімі, штат Огайо, де йому повинні забезпечити лікування згідно з діагнозом «синдром множинної особистості». Копії цієї ухвали будуть передані в запечатаному вигляді до Державного шпиталю в Лімі, штат Огайо.

Суддя Девід Р. Кінворті

Суд округу Аллен

Відділ цивільних справ

18 грудня Біллі зателефонував письменникові з лазарету при шпиталі. Хлопця жорстоко побив один із членів персоналу. Адвокат із Ліми, якого суд призначив захищати інтереси Міллігана, сфотографував спину юнака, посмуговану рубцями від шмагання електричним шнуром. Під очима й на обличчі Біллі чорніли гематоми. Два ребра були зламані.

Адміністрація шпиталю у заяві для преси запевнила, що після «сварки з санітаром» у Міллігана не виявили ніяких ушкоджень, окрім тих, яких він, вочевидь, завдав собі сам.

Наступного дня, після візиту адвоката Стіва Томпсона, очільники шпиталю дали задній хід і визнали, що Мілліган «у результаті отримав серйозні травми». Для розслідування інциденту викликали поліцію й ФБР, аби справу потенційно можна було передати до суду присяжних.

Томпсон розлютився, почувши від Біллі й адвоката з Ліми про те, що сталось, і виступив із заявою на радіо. «Навіть якщо людина позбавлена свободи, в неї все одно є громадянські права, — сказав він радіоведучому. — Згідно з законодавством штату Огайо, існують так звані громадянські права пацієнтів, прописані в нещодавніх поправках до білля про психічне здоров’я, а за законом Сполучених Штатів на пацієнтів психіатричних установ також поширюються федеральні громадянські права. І за їхнє порушення, між іншим, можна подавати до суду. Наразі ще рано казати, як ми будемо діяти в цій ситуації».

У «Третьому щомісячному плані лікування» — звіті, поданому шпиталем у Лімі 2 січня 1980 року [67] Закон зобов’язує психіатричні шпиталі подавати регулярні звіти про стан пацієнтів, яких шпиталізують за рішенням суду й без визначеної дати виписки. , — зазначалось:

План лікування цілком відповідає природі захворювання пацієнта.

Діагнози пацієнта:

1. Псевдопсихопатична шизофренія (ДДС-ІІ, 295.5) [68] ДДС — це «Довідник із діагностики та статистики» (в оригіналі — DSM, Diagnostic and Statistical Manual). Випускається Американською психіатричною асоціацією й містить класифікацію та описи всіх відомих психічних розладів. Нині вийшло п’ять перевидань, від ДДС-І до ДДС-V. На час описаних у цій книжці подій найсвіжішим було видання ДДС-ІІ, що вийшло друком у 1968 році. з дисоціативними рисами;

2. Асоціальна поведінка агресивного підтипу (ДДС-ІІ, 301.7);

3. Алкогольна залежність (ДДС-ІІ, 303.2), за інформацією з історії хвороби;

4. Наркотична залежність, вживання стимуляторів (ДДС-ІІ, 304.6), за інформацією з історії хвороби.

Два тижні тому пацієнта було переведено до відділення інтенсивної терапії, бо в загальному відділенні шпиталю він почав поводитись агресивно. […] Я вважаю, що на пацієнта негативно вплинула популярність у пресі, внаслідок чого йому в голову вдарила «зіркова хвороба». […] Пан Мілліган демонструє виразні ознаки клінічної психопатії, через що працювати з ним так само складно, як і з будь-яким іншим психопатом. […] До того ж у пацієнта спостерігаються численні прояви істерії. Хоча такий розлад переважно притаманний особам жіночої статі, трапляється істерія й серед чоловіків, тож не варто відкидати таку можливість.