Артемiй Кiрсанов - Позивний Бандерас

Раптом із боку села, наче грім серед ясного неба, почувся вибух. Майор відклав ножа, підвівся й подивився у бік лісосмуги, над якою піднімався чорний дим. До Чорного підбіг занепокоєний сержант Максим’юк.

– Вибух!

– Я не глухий, Максим’юк,– спокійно озвався майор.– Нас це не обходить. Якщо хтось питатиме, я у себе.

Прихопивши коника, Чорний повільно пішов до свого намету. Від спеки хилило на сон, і майор не збирався відмовляти собі у відпочинку. Чорний зайшов до намету, поставив коника на полицю в рядочок з іншими фігурками. Він любив порядок. Майор із задоволенням подивився на нову фігурку. Час іще покаже, хто залишиться на коні! З цією думкою Чорний спокійно ліг на розкладачку, заплющив очі й задрімав.

Здійнявши хмару куряви, «таблетка» зупинилася посеред табору. Бандерас, Індіанець, Мореман та Ірина вибігли з машини.

– Моремане, мерщій до Баті! – наказав Бандерас.– Приведеш його просто до намету Моляра.

– Плюс,– невдоволено пробуркотів Мореман, розуміючи, що диверсанта візьмуть без нього.

– А зі мною що? – запитала Ірина.– Під арешт?

– Поки що працюйте,– відповів Бандерас.– Але залишати табір забороняю! Індіанець, за мною!

Говерла, який уже встиг доправити Льоху до табору, очікував на групу біля намету Моляра. Бандерас та Індіанець зі зброєю в руках підбігли до нього.

– Командире, сепара доправив до медчастини і виставив охорону,– доповів Говерла.

– Добре. Де Чорний?

– Спить у наметі,– повідомив Говерла.

– Заходимо! – наказав Бандерас.

Чорний ледь продер очі, коли до намету увірвалися сапери.

– Майоре Моляре, вас заарештовано! – Бандерас наставив на майора пістолет.

Говерла та Індіанець з автоматами стали обабіч ліжка.

– Що? – спросоння перепитав Чорний.– Ви звідки взялися?

– Не очікував побачити нас живцем, Ходок? – іронічно запитав Бандерас.

– Ти про що, Антоне? – запитанням на питання відповів Чорний.– Що відбувається?

– Вас заарештовано за вбивство та диверсійну діяльність,– повторив Бандерас.– Узяти його!

Говерла й Індіанець миттєво схопили Моляра за руки, стягнули з ліжка, поклали долілиць і надягли на руки кайданки.

– Ви зовсім подуріли, сапери? – скрикнув майор і спробував підвестися, але Говерла міцно притиснув його коліном до підлоги.

Щойно Бандерас із Індіанцем почали обшук, як до намету увійшли комбат Павлійчук разом із Коцюбою та Мореманом.

– Що тут у біса відбувається?! – грізно запитав комбат у Бандераса.

– Затримуємо диверсанта, пане комбате! – доповів Бандерас.– Майор Моляр убив прапорщика Коваленка. Так само, як і десантника – ударом ножа в серце.

– Коваленко вбитий? – перепитав комбат.

– Сволота! Ти вбив Костяна, сука, зрадник! – Коцюба кинувся до Моляра, якого міцно тримав Говерла.

– Ви з глузду з’їхали! – кричав Чорний.

Бандерас дістав із кишені люльку.

– Це Моляр вирізав перед тим, як убити Коваленка,– Бандерас продемонстрував люльку Баті й поставив її на полицю поряд з іншими дерев’яними фігурками.– Знайшли біля місця вбивства.

– Так, це моя люлька,– здивовано мовив Моляр,– але я нікого не вбивав!

– А ось іще один речовий доказ! – озвався Індіанець.

Індіанець тримав бойового ножа у піхвах, якого щойно знайшов у схованці під ліжком. Бандерас обережно взяв ножа, видобув його з піхов і почав уважно роздивлятися кожен сантиметр.

– На ножі свіжа кров,– проказав він.– Ось вам і головний доказ!

– Ніж, який начебто вкрали мої хлопці? – Коцюба аж кипів від люті.

– Це якась маячня! – правив своєї Чорний.– Ніж підкинули! Я ні в чому не винен!

– Ах, ти ж брехлива гадюка! – Коцюба кинувся до Моляра, але його перепинив Батя.

– Куполе! Відставити!

Купол сплюнув і вийшов з намету.

– Пане комбате, Батя, мене підставили! – не вгамовувався майор, якого вже ніхто не слухав.– Ви ще пошкодуєте про це!

– От гнида! Він ще погрожує! Пристрілити б тебе відразу! – не стримався Мореман.

– Відставити! – наказав Бандерас.– Посадіть його до шахти й охороняйте. І без самодіяльності! Щоб був живий і здоровий.

Говерла і Мореман узяли Моляра під руки.

– Індіанець, доповіси у штаб, що завдання виконано. Завтра ми з диверсантом повертаємося до Києва,– додав Бандерас.

– Плюс командире! – відповів Індіанець.

– Гарна робота, капітане! – промовив Батя і вийшов слідом за Куполом.

– Забирайте Чорного! – віддав наказ Бандерас.– І ще одне, хлопці… Дякую за службу!

– Служимо народові України! – в один голос відповіли розвідники.