Неля Ваховська - Вертиголов та інші політичні тварини. Антологія німецької літератури 90-х років XX ст.

І наче уві сні, коли 1 впертий, наполегливий голос спочатку підходить, стукає, окупує сон і керує ним, заводить його в пастки й зрештою змушує сплячого прокинутися — так ти все чіткіше й чіткіше вчуваєш повернення здалека свого власного голосу; доки не почнеш прислухатися до кожного окремого слова з усією увагою. —Але чого Ви не знаєте — (чуєш, як гіпер-голосно & в'їдливо прорікає цей=твій голос) —це те що я ще раніше, розказуючи про відео, хотів розказати: пам’ятаєте Невідомого Жеребця із брудного відео — його я зустрів тут, у Берліні. Тобто він мене зустрів. Здавалося, що він !чекав саме на мене. І — (ковтнути, в твоєму роті вже давно звичний гнилуватий присмак алкоголю; тож і далі пити зі склянки, яку жінка поставила перед тобою і до якої ти ще не доторкнувся) —цей Невідомий назвав мені Вашу адресу: !Ваше ім’я. Тож Ви його маєте знати.

Жінка спалахує коротким посміхом, злобливо. — !Що це має означати. !Що за гра — (Але швидко опановує собою, повертається до холодного звучання свого голосу.) —Я не знаю, чи людина на зразок — того, про кого Ви говорите, може мати друзів. Може, це! Ви його: друкк. А чому ні. ?Хто крім друга став би оплачувати іншому кімнату & жінку, давати йому свободу на більше ніж одну ніч. Тож Ви, мабуть, дуже зблизилися з цим паном. ? Що Ви на мене так дивитеся: Ви !дуже змінилися, відколи Ви востаннє тут — (тепер вона пильніше придивляється до мене) —Якби я не !знала абсолютно !точно, що Ви — (й спохвачується) —Тож якщо Ви — його друкк, тоді Вам відоме його пре!чудове розрізнення між власністю й: майном, чи не так.

При останніх словах її обличчя змінилося, постава тіла втратила недбале вичікування, вона виглядає нервово-напруженою, очі блищать, мов порцеляна, а рот зжорстків, вуста 2 тонкі риски. Мабуть вона намагається приховати цю напруженість, що у випадку жінки з такими відкритими рисами ще очевидніше вирізнятиме справжній порив.

—Я знаю, чим відрізняються власність і: майно. (Ти обережно підхоплюєш тему: Без сумніву, ти виставив себе на глум перед цією жінкою — ?можливо, вона тепер просто хоче використати твою слабкість. . … Тоді мені знову доведеться платити більше, ніж я винен —.) — Можете мені повірити, я знаю різницю між власністю і: майном, навіть не знаючи, як ця-людина, яку ви вважаєте моїм другом, їх розрізняє : Ви так дивно вимовили слово друг. Власність і: майно: Зрештою я недарма став адвока —

!Назва професії змушує її здригнутися: —!!То-Ви-ттому (вона не може стримати своєї люті, пальці стискаються в кулаки:) —!!Ттому Ви цілий=вечір стирчите тут наче глиняний бовдур. А я вже було подумала — (вона вибухає каскадами злого сміху:) —думалахахахала що Ви один іхіхіхіз Тих що хохохохочуть тіки потріпахахахатися — (вона раптом опановує себе, голос жорсткий:) —Це ж знов у моді, типаж пиздюка : Все шо не виходить через член, мусить через писок. Мені це має пасувати — економиш багато мила. — (Вона підскакує, стає переді мною, руки в боки:) —!Так. Тож він береться до !справи, Ваш чистенький пан Друкк: за найкращою старою !ЕнДеЕрівською методикою: несоціалістична поведінка тоді, аморальна поведінка — сьогодні , а результат той самий: Хвойдо, !геть із квартири, !Давай її на вулицю, де їй і місце & дитину під опікунство. В Берліні багато мостів, під ними місця вдосталь. — (Вона наступає на мене) —!Ну ж бо !визнайте — (кричить вона, слина й видихуване повітря втрапляють мені в обличчя — (:?!ЩО МЕНЕ СТРИМУЄ ?!ЩО МЕНЕ — СТРИМУЄ —) —шови тіки для !Того тут у мене цього вечора: потай занотуват !як. Може десь іще й магнітофончик !!га — (хапає мене за комір, шарпає) —зара знайду жучка — (:беру її за кисті рук : (вібрація її жил її м’язів як під час шторму —); ти тримаєш її міцно — і стихає, коли я кричу ще глосніше за неї): —!Слухайте. !Ви маєте мене !!вислухати чорт забирай !!!ви-слу-ха-Ти —

Важко дихаючи, вона падає в своє крісло, я її відпускаю.

—Щодо цієї — цієї людини, з якою Ви мене бачили — (чую я свої слова в раптовій тиші, принесеній гудінням & шепотом звуків міста) —тут Ви помиляєтеся. Справді. Він мені !не друг, навіть не сою —

—Але досить=друг, щоб отримати від нього моє ім’я & цю адресу.

Я буду змушений розказати їй, які обставини звели мене з цим Жирним. І муситиму ще раз розказати про жінку, про неї, яку я сподівався зустріти цього вечора тут у Берліні —.— Гра, яку ти почав у масці Іншого, на якого ти вочевидь схожий, але від такого зображання ти починаєш кришитися по краях, вже скоро (передчуваєш ти) все геть розламається, розчиниться в паскудстві й прісній позірності й проявиться — :?Що ж це буде. . …