Дэниел Киз - Притулок пророцтв

– Докторе Слейд, покладіть слухавку і киньте пістолет або я вб’ю вашу дочку.

– Вона нічого не знає.

– Зате ви знаєте. Розкажіть нам, або вона помре на ваших очах.

Усе ще притискаючи слухавку до лівого вуха, батько подивився на Зорбу. Потім на неї.

– Пробач мені, Рейвен.

Батько випустив кулю собі в голову. Скривавлений телефон упав на підлогу. Його тіло повалилося на стіл.

– Ні, тату! Ні! – скрикнула Рейвен. Хотіла кинутися до нього, та Зорба тримав її міцно.

– Пізно. Він залишив тебе розгрібати все самотужки.

У кабінет влетіли ще двоє бойовиків у масках.

– Алексі, з тобою все гаразд? – вигукнув товстун.

Той, що з зубочисткою, стусонув його в плече.

– Жодних імен!

…ага, то він – не зорба, а алексі…

– Немає значення, – втрутився однорукий.– «Сімнадцяте листопада» і так нікого не залишає живим.

– Дівчину теж убий, – зарепетував товстун.

– Не треба, – заперечив той, що з милицею. – Можливо, останні слова Тедеску означати, що вона знає пророцтва. Беремо її з собою.

Алексі-Зорба обернувся до товстуна.

– Ви перехопили медсестру?

Зубочистка під маскою застрибала туди-сюди.

– Вона втекти за задні двері, перш ніж ми там були. Її машина стояти в провулку. Вона поїхати швидко.

– А з цією що робимо? – спитав однорукий.

– Використати її як щит, доки не з’ясуємо, що їй відомо про операцію «Зуби дракона», – відповів кульгавий. – А потім убити, як хотів Тедеску. Сину, залиш наше послання!

Алексі підійшов до столу, взяв аркуш паперу і зім’яв у руках. Вмокнув його у батькову кров і, використовуючи як пензлик, вивів на стіні: «Смерть ворогам народу». Внизу поставив кучерявий підпис: «17Л».

Що там батько казав про запам’ятовування назв «Сімнадцяте листопада» та МЕХ? Що вони означають?

Алексі потяг її коридором, звернув за ріг, потім східцями на вулицю, до чорного авто. Чоловік із зубочисткою скочив за кермо.

– Навіщо ти взяв дівчину?

– Щоб дізнатися, що їй відомо про пророцтва Тедеску.

Кульгавий махнув милицею в напрямку багажника.

– Замкни її там.

– Місця немає, тату, – сказав Алексі. – Там повно зброї.

Він зав’язав Рейвен очі і заштовхав на заднє сидіння. Вона відчула, як на неї спирається товстун. Алексі заліз у салон, і Рейвен опинилася затиснутою між двома чоловіками.

Авто сіпнулось і рвонуло вперед.

Рейвен заплющила очі й почала вирівнювати дихання. Вдих – видих, вдих – видих. «Сестричко, допоможи». Відповіді не було. «Де ти зникаєш, коли мені потрібна?»

– Покружляй трохи, перш ніж їхати до схованки, – крикнув Алексі водієві.

Авто звернуло, різко рвонуло вперед, звернуло знов.

– За нами мінівен, – повідомив водій.

– Зріж через провулок.

– Усе, відірвалися.

Рейвен почула, як авто стукається об смітники. Машину струснуло, і вона зупинилася. Чоловік, якого Алексі називав батьком, штрикнув її милицею і витяг з машини.

– Якщо хочеш жити, не пручайся.

Він перевірив пов’язку на її очах. Дверці авто грюкнули, і Рейвен обвіяло вітерцем, коли машина рушила з місця.

Кульгавий затяг її на тротуар. Тоді в будинок. Стукіт милиці відлічив двадцять сім сходинок. Скрегіт ключа в замку. Двері зі скрипом відчинились і зачинилися за ними. Він потяг Рейвен по килимі до інших дверей і почав кудись заштовхувати. Вона вирвалася. Чоловік зацідив кулаком їй у живіт. Рейвен упала назад. Він гримнув дверима.

Що це у неї за спиною? Одяг на вішаках. Гардероб. Ніде повернутися. Рейвен скинула пов’язку. Немає вікон. Немає світла. Немає повітря. Не можу дихати. Не можу думати. Зараз у мене серце стане. Тільки б не зомліти. Тримайся.

– Я не можу тут сидіти! – закричала Рейвен.

Хтось гримнув у двері кулаком.

– То стій.

– Падлюка!

– Будь обережна з тим, як ти розмовляєш з грецьким патріотом.

«Сестричко, ти мені потрібна», – подумала Рейвен.

…дихай повільно, рейвен, вдих – видих, вдих – видих, як учив тато. зберігай спокій. вони не зможуть тримати тебе тут вічно, підігруй їм, поки не з’ясуєш, що вони збираються робити. ти добре вмієш домагатися свого від чоловіків…

Ззовні відчинилися двері і зачинилися знов. Голос Алексі промовив:

– Васілі здається, що за нами стежили.

Стукіт милиці.

– Тоді краще вбити її зараз.

– Спершу я спробую витягнути з неї, що вона знає.

– Не зупиняй мене, Алексі. Чому ти думаєш, що можеш контролювати цю жінку?

– Пам’ятаєш випадок, коли багата американська спадкоємиця Патті Герст [5] Patty Hearst (1954) – онука американського мільярдера Вільяма Рендольфа Герста, яку в 19-річному віці викрали терористи угруповання «Симбіоністська армія визволення». Дівчина під загрозою вбивства перейняла політичні переконання викрадачів і відмовилась повертатися в родину після викупу. почала допомагати своїм викрадачам?