Дэниел Киз - Притулок пророцтв

Рейвен ледве стрималася, щоб не хвицнути його ногою, коли він підштовхував її до палаючого ґнотика. Вона заплющила очі. Як же їй хотілося, щоб прийшов Алексі і захистив її від вогню.

Нарешті розплющивши очі, вона побачила легеньку хмарку диму, хоч була впевнена, що взагалі не дмухала.

І подумала: «Як це ти задула мою свічку, сестричко?»

…це моя свічка, дурепо. після стількох клятих років у мене нарешті з’явилося власне ім’я. забудь всю цю фігню із сестричкою і тепер клич мене нікі…

Дуґан вийшов з трамвая на площі Омонія і роззирнувся. Купи сміття, що лежали скрізь, коли він був тут зі своєю колишньою дружиною та сином, зникли. З-за рогу з діловитим виглядом з’явилися двірники. Ну звісно, місто вилизують до Олімпійських ігор 2004 року. Цікаво, який вигляд тут усе матиме, коли гості зі всього світу роз’їдуться?

Він підійшов до представництва «Амерікан Експрес», та на вході затримався, задивившись на двох робочих у комбінезонах, що відшкрябували з мармурової стіни виведене червоною фарбою графіті. Дуґан ще зумів розібрати літери: «поверт…, звідк… амер і тур… падл…» Йому пригадалися розмови про славнозвісну грецьку гостинність до іноземців. Звичай, імовірно, збережений ще з часів античності, коли люди боялися, що чужинець може виявитися богом, який спустився з Олімпу в людській подобі.

Зараз ці стародавні вірування не завадили б.

Дуґан проминув двох поліцейських, що стояли обабіч входу в «Амерікан Експрес». Цікаво, такі заходи безпеки поширюються на всіх іноземців чи лише на турків, кіпріотів негрецького походження та американців?

– Чим можу вам допомогти? – запитав клерк із кам’яним обличчям, коли Дуґан наблизився до стійки.

– До вас повинен був надійти пакунок на ім’я Спіроса Діодоруса.

– Ваш паспорт.

Клерк пильно вивчав документ.

– Акцент у вас явно не грецький.

– У вас теж, – відповів Дуґан грецькою.

Клерк пішов, голосно тупаючи ногами. За кілька хвилин він повернувся і простяг Дуґану чималеньких розмірів конверт, адресований на ім’я Спіроса Діодоруса. Зворотня адреса: факультет стоматології Університету Цинциннаті. Кимвал вирішила пожартувати.

Дуґан добрів до відкритого кафе на вулиці Ойкономон і замовив собі узо. Чекаючи на напій, він розкрив конверт і витяг ощадну книжку – на рахунку Спіроса Діодоруса у банку «Олімпія» лежало сто тисяч євро – та документи, що засвідчують його статус аспіранта Афінського політехнічного університету.

Офіціант приніс узо аж за десять хвилин.

– У вас дуже повільне обслуговування, – поскаржився Дуґан.

Офіціант відвернувся і пробурмотів:

– Filese to kolo mou [16] Поцілуй мене в дупу ( гр. ). .

– То ось куди тебе зазвичай цілують?

– Ви знаєте грецьку? – витріщив очі офіціант.

– Я родом зі Спарти, та мене навчили, як давати собі раду з хамовитою афінською обслугою.

Щоб дістатися до банку «Олімпія», довелося двічі пересідати з автобуса на автобус. Дуґан зняв з рахунку триста євро. Сонце уже зайшло і загорілися вуличні ліхтарі, тож він вирішив порозкошувати і взяв таксі до пансіону в студентському кварталі, де для нього зняли кімнату.

У темному коридорі пахло фетою і гашишем. Шукаючи вимикач, Дуґан вдарився пальцем ноги об нижню сходинку і зойкнув. Зненацька сходову клітку освітила одна-єдина лампочка, що теліпалася під стелею.

Назустріч йому спускалася молода дівчина.

– Чому ви не ввімкнули світло?

Коли дівчина підійшла ближче, Дуґан зміг її роздивитися: струнка постать, коротке чорне волосся, овальне обличчя, ніжні губи злегка скривилися.

– Я тільки в’їжджаю, тому не знав, де вимикач.

Вона пройшла під самою лампочкою, і на обличчя впала тінь, перетворивши його на чорну маску. Проминаючи Дуґана, дівчина черкнулася грудьми об його ліву руку. Світло згасло.

– Отут, на стіні, вони є з обох боків на кожному майданчику, перед першою сходинкою.

Почулося клацання, тоді потріскування таймера.

Коли загорілося світло, її маска зникла.

– Кажете, тільки в’їжджаєте? Звідки ви?

– Із Самоса, – Дуґан заздалегідь підготував легенду для пояснення своєї вимови, – але мої батьки часто переїжджали з острова на острів.

– Бували тут раніше?

– Ні, я вперше в Афінах.

Світло вимкнулося. Дуґан простяг руку, покрутив таймер і лампочка спалахнула знову. Він стояв і дивився у її обведені темними колами очі. Деякі жінки, щоб створити такий образ, використовують чорну підводку, однак кола у дівчини під очима свідчили про надмірну любов до алкоголю чи до зілля. Або й до одного, і до другого. Вона усміхнулася, і правий кутик рота злегка піднявся.