Дэниел Киз - Притулок пророцтв

– У 1997-му. «Сімнадцяте листопада» в цьому переліку значно давніше. Наші угруповання мають багато спільного.

– Але ви – мусульмани. А ми – православні християни.

– І ви, і ми шануємо нашого предка Авраама. Ми і ви – марксисти-леніністи.

Алексі відкинувся на стільці.

– Як ви мене знайшли?

– Ви, мабуть, забувати. Ваші люди не ловити мене після стрілянини. Я втікати, але не їхати геть, а стежити.

– Я думав, ви медсестра.

– Ми теж знали, що доктор Слейд – інформатор ЦРУ.

– Що ви маєте на меті?

– Що й ви. Разом ми робимо те, що зробили мученики Осами одинадцятого вересня, – нахилившись ближче, вона додала: – Ваш товариш Ясон Тедеску вступив у контакт з моїм лідером, домовитися про співпрацю в операції «Зуби дракона».

– Не розумію. Наша організація невелика, а ви маєте добре озброєні загони. Скільки вас – чотири тисячі, п’ять?

– Немає значення. Ми всі знаємо, що ООН не зупинить президента Буша. Якщо Америка вторгатися в Ірак, їхні ВВС обов’язково бомбардувати нашу базу Ашраф. Ми маємо завдавати удару перші.

А вона з біса приваблива. Незмигний погляд кобри, гіпнотичний голос. Мабуть, уміє змусити всіх грати під свою дудку. Алексі уявив, як тримає цю жінку в обіймах, та пригадавши її чіпкі пальці на своїх плечах, відігнав цю думку.

– І чого ж ви хочете від нас?

– Ясон Тедеску повідомляв нам, що багато років тому організувати у деяких містах США мережу сплячих агентів «Сімнадцятого листопада». Він розповів нам про операцію «Зуби дракона».

Алексі підніс чашку до рота і, не відриваючи її від губ, пробурмотів:

– Як так склалося?

– Під час конференції, перед тим, як ви його застрелили, Тедеску надіслати на електронну пошту нашої генералки Гассан ще один лист з пропозиція союзу.

– Навіщо нам МЕХ? Як ви самі сказали, у нас є власна диверсійна мережа в Штатах.

– Проблема в тому, що ваші бойовики вже старі, може, вже маразм мати, – прошепотіла вона. – Шкода, якщо вони померти і не виконати своя місія.

– Що пропонують ваші люди?

– Ви знати міста, але не знати об’єкти. У нас є зброя, але наші люди від «Хезболли» під постійний нагляд. З нашим зброя і ваші агенти ми можемо зробити масштабну атаку.

Ця жінка анітрохи не жартувала.

– Отже, ви пропонуєте…

– Перемир’я. Коли Держдепартамент США оголосити нас терористи, нам блокувати доступ до грошей нашого Фонду канадської громади для допомоги голодуючим мусульманським дітям. У нас в Ашрафі є схована зброя.

– Яка зброя?

– Спершу платіть нам п’ятдесят тисяч доларів.

– У нас немає таких грошей. Ми маленька група.

– Але смілива. Пограбуйте банк, який веде бізнес з американцями. Коли дістаєте гроші, приносите їх нашому кур’єру, а вона передає вам пакунок.

– Де відбудеться обмін?

– Біля меморіалу студентам, загиблим від рук Національної гвардії Огайо у Кентському університеті.

– Дуже символічно, але як мені знайти кур’єра?

– Ідете на Пагорб нарцисів і кладете перевернуту догори дном склянку з незапалена свічка на одну з плит. Зверху кладете камінець. Наш кур’єр підійде і скаже: «Зуби», а ви відповісте: «Дракона».

Алексі знизав плечима. Дурість використовувати як пароль назву операції.

– Ви даєте їй гроші, а вона вам пакунок.

– Я обговорю вашу пропозицію з моїми людьми. Як можна з вами зв’язатися?

– Я телефонувати. Мені треба відповідь, поки Америка не напасти на Ірак. Потім робити щось буде важко. І ще одне: вам вдалося приручити Рейвен?

– Я втовкмачую їй у голову наші погляди.

– Маніпуляція, щоб викликати стокгольмський синдром?

– Вона тепер ненавидить Америку так само люто, як ми, – усміхнувся Алексі.

– З нею ніколи не знати напевне. У лікарні я доглядати її під час шизофренічних станів. Вона ріже себе, боїться бути сама, схильна до суїциду, фобії – вогонь і висота. Може складатися враження, що вам вдатися промити їй мозок, але послання Тедеску точно блокує установка, яку доктор Слейд давав її під гіпнозом.

– Ви там були, довідалися що-небудь?

– Тедеску сказав їй процитувати пророцтва з пам’яті. Вони складені у формі загадок.

– Мій батько казав, що товариш Тедеску завжди вважав себе пророком на кшталт Нострадамуса.

– От тільки Тедеску не передбачав майбутнє, а творив його.

Майже так і було.

– Але Нострадамус надавав своїм пророцтвам форми туманних катренів через те, що боявся інквізиції. А навіщо Тедеску було це робити?

– Він остерігався ЦРУ. Я чула лише два рядки, які Рейвен цитувати перед його смертю.