— Це питання не давало мені спокою із самого початку моєї роботи, і я не змогла отримати на нього відповідь до закриття проекту. Але зараз ми розуміємо, у чому полягала причина. І те, наскільки прозірливим і далекоглядним виявився керівник проекту.
— Так, уміння прогнозувати ймовірні наслідки йому не бракувало, — згідно кивнув Ван Мяо.
Ван Мяо знав, що тільки нещодавно — протягом останніх кількох років — були завершені досить серйозні дослідження на тему ступеня і характеру впливу на людський соціум тільки одного факту встановлення контакту з позаземним розумом. Однак результати проведеного дослідження швидко набули популярності, а висновки виявилися шокувальними для всіх без винятку.
Наївні, ідеалістичні погляди про перший контакт були знищені. Вчені з'ясували, що добрі наміри більшості людей вступити в контакт з інопланетянами не є благом для людства загалом. Вплив такого контакту на людське суспільство неминуче призвів би до його подальшого розколу, а не став би об'єднувальним фактором, і загострив би, а зовсім не пом'якшив, усі теперішні конфлікти між різними народами й націями. Наслідком першого контакту, якби він відбувся, стала б ескалація всіх без винятку земних конфліктів, що неминуче призвело б до глобальної катастрофи. Найбільш шокувальним висновком виявився той факт, що настання глобальної катастрофи не залежатиме ані від ступеня або характеру контакту (одно- або двобічний), ані від форми або ступеня еволюції контакту з інопланетною цивілізацією.
У своїй книжці «Залізна завіса в сотні тисяч світлових років: соціологія позаземного розуму» вчений-соціолог Білл Метерс із корпорації RAND запропонував теорію «контакту як символу». Метерс припустив, що незалежно від змісту першого контакту, сам його факт відіграє роль «перемикача» подій історії, і наслідки виявляться незмінними для будь-якого варіанта розвитку подій.
Навіть якщо просто підтвердиться існування позаземного розуму без будь-якої додаткової інформації — те, що Метерс називає у своїй книжці «елементарним контактом», — це справить ефект бомби, що розірвалася, і буде багаторазово збільшено через призму психології й масової культури людства, поки не призведе до незво-ротних наслідків, які вплинуть на весь хід розвитку нашої цивілізації. Якщо ж такий контакт буде монополізований якоюсь однією країною або політичною силою, то це неодмінно обумовить експансивне зростання їхньої економічної і військової могутності.
— Які були результати проекту «Червоний берег»? — запитав Ван Мяо.
— Ви самі легко здогадаєтеся.
Ван Мяо згідно кивнув. Звичайно, він усвідомлював, що, якби проект виявився успішним, світ сьогодні був би зовсім іншим. Аби втішити Є Веньцзє, він сказав:
— Насправді ще занадто рано підбивати підсумки проекту: був він успішний чи ні. Радіосигнали, послані «Червоним берегом», ще не поширилися дуже далеко у Всесвіті.
Є Веньцзє похитала головою:
— Що далі сигнали віддаляються від Землі, то більше їм трапляється перешкод у міжзоряному просторі, і що слабкішими вони стають, то менша ймовірність того, що якась позаземна цивілізація зможе їх уловити. Додаткові дослідження підтвердили: для того, аби позаземна цивілізація могла гарантовано вловити наші сигнали, незалежно від відстані й перешкод, ми повинні їх транслювати на рівні потужності, що дорівнює вихідній енергії зірки середнього розміру. Радянський астрофізик Микола Кардашов запропонував свою шкалу, відповідно до якої цивілізації можна розділити на три типи, відповідно до величини енергії, яку вони можуть спрямувати на досягнення певної мети, наприклад — комунікаційної. Цивілізація першого типу може акумулювати енергію, еквівалентну сумарному виходу енергії Землі; за його оцінками — 10 15–10 16Вт. Цивілізація другого типу здатна акумулювати величину енергії, еквівалентну енергії звичайної зірки, — 10 26Вт. Енергія, доступна цивілізації третього типу, може досягати величини у 10 36Вт, що приблизно відповідає випромінюваній енергії окремої Галактики. Наша цивілізація на Землі сьогодні є цивілізацією типу 0,7, ми навіть не дотягуємо до повноцінного першого типу. І потужність передачі «Червоного берега» дорівнювала всього лише одній десятимільйонній частці сумарної кількості енергії Землі. Наш голос був схожий на дзижчання комара у величезному небі. Ніхто не міг нас почути.
— Але якщо цивілізації другого і третього типу, за Кардашовим, існують, то ми повинні бути в змозі почути їх.
Читать дальше