Лю Цысинь - Проблема трьох тіл

— Є ще інші ідеї? — генерал Чан обвів поглядом присутніх за столом. Усі мовчали. — Тоді спиняємося на цьому. Обговорімо деталі.

Полковник Стентон, який мовчав увесь цей час, піднявся і сказав:

— Я покличу Да Ши.

Генерал Чан махнув рукою, наказуючи залишатися йому на місці. Потім голосно крикнув:

— Да Ши!

Да Ши зайшов до кімнати посміхаючись на весь рот. Забравши зі столу сигари, він поклав у кишеню незапале-ну, а ще тліючу відправив до рота.

Хтось запитав:

— Коли «Судний день» проходитиме повз стовпи, чи зможуть вони витримати навантаження і чи не будуть розрізані «Літаючим лезом» насамперед?

— Цю проблему легко вирішити, — сказав Ван Мяо. — У нас є певна кількість листового «Літаючого леза». Ми використаємо його для захисту тих частин стовпів, де кріпитимуться нитки.

Обговорення деталей надалі відбувалося здебільшого між офіцерами військово-морського корпусу й навігаційними експертами.

— Тоннаж «Судного дня» майже дорівнює максимальному значенню для суден, які можуть проходити через Панамський канал. У нього глибока осадка, тому ми повинні розглянути доцільність натягування ниток і нижче ватерлінії корабля.

— Це вкрай складне завдання. Позаяк у нас цейтнот із часом, я не думаю, що варто витрачати зусилля ще й на це. Частини корабля, що розташовуються нижче ватерлінії, зазвичай використовують для розміщення двигунів, палива і баласту. Це обумовлює високі рівні шуму, вібрації і перешrод. Такі умови дуже непідходящі для розташування по сусідству обчислювальних центрів й інших аналогічних об'єктів. Краще натягнути нитки з меншим кроком між ними над поверхнею води.

— Тоді найкращим місцем для розташування нашої пастки буде один із трьох шлюзів каналу. «Судний день» — корабель типу «Панамакс» [79] Прим. автор. «Панамакс» — тип контейнеровозів, а також танкерів та інших суден з максимальними габаритами, що дають змогу пройти через шлюзи Панамського каналу (розміри шлюзів: 305 метрів завдовжки, 33,5 метра завширшки, 26 метрів завглибшки). і вписується у шлюзи впритул. Це дасть нам змогу використовувати нитки всього 32 метри завдовжки і полегшить установку стовпів та й сам процес натягування ниток між ними, особливо під водою.

— Ні. Проходження шлюзів — найскладніша частина переміщення Панамським каналом. Крім того, корабель шлюзом тягнуть чотири «мули» — електровози на рейках. Вони рухаються повільно, а під час проходження шлюзу команда завжди в підвищеній готовності. Спроба прорізати корабель там приречена на провал.

— А як щодо Моста двох Америк, одразу за шлюзом Мірафлорес? Ми можемо натягнути нитки на опорах мосту.

— Ні. Відстань між опорами занадто велика, нам не вистачить «Літаючого леза».

— Тоді вирішено: місцем операції буде найвужче місце — прохід Гайар, де ширина становить 150 метрів. Плюс візьмемо із запасом на встановлення стовпів — 170 метрів.

— Якщо план остаточний, то я повинен вас попередити: відстань між нитками становитиме 50 сантиметрів. У мене немає матеріалу, для щільнішого натягнення, — зазначив Ван Мяо.

— Інакше кажучи, нам необхідно зробити так, щоб корабель минув заплановану точку вдень, — підсумував Да Ши, випускаючи з рота чергову порцію диму.

— Чому?

— Частина екіпажу вночі спатиме, отже перебуватиме в горизонтальному положенні. Відстань між нитками в 50 сантиметрів — занадто велика для гарантії, що ніхто не залишиться живий. А вдень, навіть якщо вони сидять — відстань достатня.

Почулося кілька здавлених смішків. Присутні, відчуваючи себе в стресовій ситуації, намагалися врятуватися від запаху крові, який добре відчувався.

— Та ви справжній диявол! — із жахом промовила представниця ООН.

— Невинні люди постраждають? — запитав Ван Мяо з погано прихованим тремтінням у голосі.

— Коли корабель проходить через шлюзи, на борт піднімається з десяток працівників, які стежать за канатами з електровозів, — відповів офіцер флоту. — Але вони всі сходять на берег після проходження шлюзу. Лоцман залишається на борту корабля протягом усіх 82 кілометрів довжини каналу, тому ним доведеться пожертвувати.

— Частина екіпажу корабля — це найманий персонал. Вони можуть не знати справжнього призначення корабля, — додав офіцер ЦРУ.

— Пане професоре, — сказав генерал Чан, — спробуйте абстрагуватися від цих думок. Інформація, яку ми повинні отримати, є критичною для виживання всієї людської раси. Хтось повинен ухвалювати важкі рішення.