Лю Цысинь - Проблема трьох тіл

Є Веньцзє включила систему дешифрування. Програмне забезпечення давало змогу розшифрувати будь-який сигнал з оцінкою вище В. Протягом усього часу існування проекту «Червоний берег» систему дешифрування жодного разу не використовували за призначенням. Виходячи з даних тестових сесій, на розшифрування повідомлення, у якому може міститися послання або інша інформація, може знадобитися кілька днів або навіть кілька місяців, і результат здебільшого буде негативний. Але цього разу тільки-но файл із прийнятим повідомленням був завантажений, на дисплеї висвітилася інформація, що розшифрування завершене.

Є Веньцзє відкрила дешифрований документ, і вперше людина прочитала повідомлення з іншого світу.

Вміст був зовсім не такий, яким його уявляли. Це було попередження, яке повторили тричі:

Не відповідайте!

Не відповідайте!!

Не відповідайте!!!

Відчуваючи запаморочення від хвилювання і розгубленості, Є Веньцзє розшифрувала друге повідомлення:

Цей світ отримав ваше повідомлення.

Я один із небагатьох пацифістів цієї цивілізації. Це невимовна удача для вашої цивілізації, що я перший отримав ваше повідомлення. Я попереджаю вас:

Не відповідайте! Не відповідайте!! Не відповідайте!!!

Існують десятки мільйонів зірок у вашому напрямку. Доти, поки ви не відповісте, цей світ не зможе достовірно визначити джерело передачі.

В іншому разі, ваше місце розташування буде вирахувано одразу. Ваша планета буде захоплена, а ваш світ знищений.

Не відповідайте! Не відповідайте!! Не відповідайте!!!

Читаючи на екрані миготливий зелений текст, Є Вень-цзє не могла до кінця зрозуміти, що відбувається. Її розум, перебуваючи в шоковому стані, усвідомлював лише одне: менше ніж дев'ять років тому вона надіслала те повідомлення до Сонця, відповідно відправник цього повідомлення перебуває на відстані не більше ніж чотири світлові роки! Відповідно, це може бути тільки найближча до нас позасонячна зоряна система: Альфа Центавра [74] Прим. перекл. Альфа Центавра — потрійна зоряна система в сузір'ї Центавра. Два компоненти, α Центавра А і α Центавра B, неозброєним оком видно як одну зірку –0,27m, завдяки чому α Центавра є третьою за яскравістю зіркою нічного неба. Третій компонент, також невидимий неозброєним оком, червоний карлик Проксима Центавра, або альфа Центавра C, віддалений від яскравої подвійної зірки на 2,2°. Усі три є найближчими до Сонця зірками. Що характерно, китайською мовою назва зоряної системи звучить: 半 人马座 三星 (bàn rénmǎzuò sānxīng), що дослівно перекладається, як «три зірки напівлюдини-напівконі» (кентаври). !

Всесвіт — не пустеля. Він сповнений життя! Людство вдивляється в далекі куточки Всесвіту, але воно й гадки не має, що розумне життя існує навколо найближчих до нього зірок!

Є Веньцзє дивилася на сигнал на дисплеї комп'ютера: він усе ще надходив із космосу і вловлювався антеною «Червоного берега». Вона відкрила ще один інтерфейс і почала в режимі реального часу читати розшифровані повідомлення, що з'являлися на екрані.

Через чотири години Є Веньцзє дізналася все про існування «Трисоляриса», про цивілізацію, що знову й знову відроджується до життя, про їхні плани мігрувати до зірок.

О четвертій годині трансляція з Альфи Центавра припинилася. Система дешифрування і далі працювала вхолосту і видавала нескінченно повторюваний рядок з повідомленням про помилку. Система моніторингу «Червоного берега» вловлювала тільки самотній шум Всесвіту.

Але Є Веньцзє була впевнена, що їй усе це не наснилося.

Сонце справді працює як потужна підсилювальна антена. Але чому вісім років тому під час проведення експерименту вони не вловили жодного відлуння? Чому форма хвилі електромагнітного випромінювання Юпітера не збігалася з подальшими сонячними засвіченнями? Пізніше Є Веньцзє придумала кілька пояснень. Можливо, пост зв'язку бази не міг приймати хвилі на потрібній частоті, або, можливо, пост прийняв відбитий сигнал, але він виглядав як звичайний шум Всесвіту, і оператор не звернув на нього уваги. А щодо форми хвилі, то, можливо, Сонце під час посилення радіохвилі якось змінює її, додаючи іншу хвилю. Це має бути гармонійна хвиля, яку легко виявити і дешифрувати системам позаземної цивілізації, але, на її думку, хвилі електромагнітного випромінювання Юпітера і сонячні засвічення були занадто різними. Через багато років, після того, як Є Веньцзє залишила «Червоний берег», вона зуміла підтвердити свою останню здогадку: Сонце справді додало синусоїду до сигналу.