— Наступна техніка вже не така м'яка. Біля тебе стоїть попільничка; ні, вона пригвинчена, але ти можеш її відкрити. Добре. Отже, наступна техніка має назву «білі та чорні обличчя». Такий допит вимагає співпраці більшого числа людей, він трохи складніший. Спершу до справи беруться «погані копи»: їх щонайменше двоє. Вони люті, страшні й поводяться з тобою вкрай жорстоко, навіть доходить до фізичного насильства. Завданням такої поведінки є не лише викликати у тебе страх, але й змусити відчути, що ти всіма на світі покинутий, що марно очікувати допомоги. Весь світ — проти тебе й прагне будь-що тебе знищити. Й ось цієї миті з'являється він — «добрий коп», завжди сам, сповнений людяності й співчуття. Він зупиняє цих негідників і нагадує, що ти — людина, маєш невід'ємні права, та й хто дав право так чинити з цим бідолахою? «Погані» вибухають гнівом і посилають під три чорти цього базіку, який заважає працювати. «Добрий коп» впирається на тому, що не дозволить продовжувати це беззаконня! «Погані» сичать, мовляв, він слинявий тюхтій і йому нема чого робити в поліції. «Добрий» затуляє тебе своїм тілом і декларує, що зостається поборником твоїх прав та загалом справедливості в світі! «Погані» не поступаються й обіцяють, що «добрий» уже завтра щонайменше вилетить із поліції або взагалі опиниться на твоєму місці, та, вкрай роздратовані, йдуть геть. «Добрий коп» залишається з тобою наодинці та починає тебе заспокоювати, витирати кров і сльози, переконувати, що тобі нема чого боятися, поки він тут, і ти безумовно маєш право не давати свідчень проти себе. Тож ви стаєте ледь не найліпшими друзями, й коли він щось запитає, ти залюбки йому розповіси все, що знаєш… Цей метод найефективніший у роботі з представниками інтелігенції, проте, на відміну від попереднього, втрачає свою ефективність, якщо ти знаєш про нього. Звичайно, жоден метод не використовується без зв'язку з усіма іншими. Справжній допит — високе мистецтво й величезна робота, тому під час його проведення комбінуються всі можливі методи…
Ши Цян розповідав захоплено, постійно поривався розстібнути пасок безпеки й підвестися. На відміну від нього, Ло Цзі здавалося, що він впав у крижану ополонку, і його сковують відчай і страх. Помітивши це, Ши Цян зупинив свою промову.
— Добре, добре, не говоритимемо про допити. Хоча знання цих нюансів і можуть виявитися корисними у подальшому, бачу, ти не готовий сприйняти все й відразу. Але я збирався розповісти, як можна обдурювати людей, тож запам'ятай таку базову річ: справжньою ознакою хитромудрої людини є вміння не виказувати жодних ознак хитромудрості. Забудь усі кіношні штампи про розумних людей. Справжні мудрагелі не сидять у затінку, розмірковуючи над проблемами буття. Вони ніколи не демонструють напруження своїх мізків. З вигляду це цілком звичайні, навіть простакуваті люди. Дехто солодкавий, аж липкий, а ще хтось — безтурботний і здається несерйозним… Важливо переконати інших, що ти не вартий уваги, не станеш на заваді нічиїм планам, нічиї погляди не мають затримуватися на тобі. Чудово було б викликати в оточення відразу, зневагу, мов до віника в кутку. Вершиною майстерності є стан, коли тебе взагалі перестають помічати, не згадують про твоє існування аж поки не загинуть від твоєї руки.
— Я можу стати коли-небудь такою людиною, чи мені це необхідно? — Ло Цзі нарешті спромігся вставити запитання.
— Я вже казав, що знаю не більше за тебе, але маю передчуття: ти повинен, ти мусиш стати такою людиною, друже Ло! — збуджений Ши Цян схопив Ло Цзі за плече, мов залізними обценьками, і те стискання пронизало болем.
Ще деякий час вони сиділи мовчки, спостерігаючи, як дим здіймається до стелі та зникає за решіткою вентиляційної системи.
— До біса все. Час уже вкладатися, — Ши Цян розчавив недопалок у попільничці, струснув головою, посміхнувся: — Я поводився як ідіот, тож коли пригадуватимеш усе це, не смійся з мене.
Потрапивши до спальні, Ло Цзі скинув свій куленепробивний піджак і заходився вмощуватись у спальному мішку. Ши Цян допоміг йому надійно зафіксувати мішок на ліжку й поставив маленьку пляшечку на столик поруч.
— Снодійне. Ковтаю, коли не можу заснути. Взагалі-то я просив випивки, але вони сказали, що на борту її немає.
Ши Цян ще раз нагадав Ло Цзі, аби щоразу, встаючи, він заздалегідь інформував про свої наміри командира екіпажу.
— Офіцере Ши, — гукнув Ло Цзі.
Ши Цян, який вже стояв на порозі, озирнувся:
Читать дальше