Чак Паланик - Виправний день

Старий похмуро кивнув.

— Хутро… «Наґагайд» [176] Naugahyde — американський бренд штучної шкіри. , — наголосив він. — І шкірзам. — Голова завалилася набік, він заснув.

Волтер клацнув «Оновити».

Музикант тримав відстань за ними, награвав м’яку мелодію на блокфлейті. Гурма павичів обмахувала своїми екзотичними хвостами, коли повз них Шаста проходила, а рука її ніжно обвивала руку Чарлі. Униз навсібіч спадали городи, насаджені вишуканими сортами фенхелю і аспарагусу. І знову гидку голову свою підвело питання її слини. У пройдешні часи, до Виправного дня, хлопці підбивали її до феляції. Чарлі змушував лише дати генетичну пробу, щоб перевірити її етнічність. Тижнями Шаста відволікала його, упокоювала оральним сексом і фетишистськими костюмами медсестри, та сьогодні він похмуро надув уста.

Коли вони йшли, а тишу між ними розбивали лише блокфлейта і часті крики павичів, спала їй на думку відповідь. Дівчина, яку вона знала з коледжу. Вільнодумна Шаста зовсім забула: Шарм.

Дівчина, не схожа на жодну іншу. Лише Шарм була такою, як Шарм.

На міфологіях світу доктор Бролі розповідав їм давню грецьку легенду про Беллерофонта, героя, що приручив летючого коня, Пегаса. Він бився й переміг жіночі легіони амазонок і вбив дракона, Химеру. Непереможний Беллерофонт попросив бога Посейдона затопити народ Ксанфу, але ксанфські жінки виступили проти хвиль, що наближалися. Ці заповзяті жінки підняли спідниці й показали океанові свою голу жіночу плоть.

У різних культурах, від Європи до Індонезії та Південної Америки, у давньому світі вірили, що голі пілотки завжди відлякують зло. Аж до вісімнадцятого століття над дверима і воротами замків і церков каменярі вирізьблювали зображення жінок, які сидять навпочіпки й показують себе. Вважалося, що ні Сатана, ні будь-яке інше зло не витримають вигляду жіночих геніталій.

Коли проти них виступили всі піхви Ксанфу, хвилі розійшлися від страху. Хвилі відступили, і Беллерофонт потерпів поразку. Навіть крилатий Пегас здурів і кинувся геть.

Ідучи рука об руку з Чарлі, Шаста міркувала про те, що сталося невдовзі після навчального модуля на тему давнього світу.

Шарм, очевидно, взяла те заняття надто близько до серця. Тоді, в тижні перед Виправним днем, коли приречений надлишок чоловіків молодіжного випину ще залицявся, вона використала свої нещодавно здобуті знання з користю. Студентська чоловіча команда з лакросу одного разу оточила її в безлюдному коридорі. Агресивні підлітки грайливо намагалися припасти ротами до її грудей крізь светр і штрикати її в сідниці механічними олівцями. Замість того щоб жаліти це неминуче гарматне м’ясо, Шарм, не роздумуючи, застосувала античну техніку.

Поки вони витанцьовували навколо неї, Шарм просто підняла перед своєї короткої спідниці чирлідерки. Повністю оголилася, не прихована білизною, вона: її вульва. Привчені до банальних безволосих піхов із порнографії, молоді чоловіки нажахано відскочили. Так само як наступ армії волохатих піхов відлякав крилатого жеребця Пегаса, кошлатий сексуальний центр Шарм шокував потенційних кавалерів. Коли їхні кепкування стихли, вона стиснула сідниці, роблячи випад геніталіями в їхній бік, наче смертельною шаблею. У паніці вони повалили назад. Звелися на ноги і втекли, та навіть коли вони поспіхом відступали, Шарм не опускала спідницю й атакувала їх своїм рудуватим лобковим волоссям, схожим на гриву навколо жадібної пащі нещадного африканського лева. Для підсилення вражень вона гарчала й ревіла, так ніби її пілотка мала власний жорстокий голос.

Шаста була свідком цього розгрому. Грайливий флірт, за яким пішов напад з боку неприборканої піхви. Вона бачила, як Шарм переслідує лакросців аж до паркінгу для працівників університету. Коли перестрашені молодики зникли вдалечині, Шаста ризикнула й підійшла до сміливої дівчини. Навіть коли поверталася до нормального стану, розгладжувала спідницю і поправляла рожевий блиск для губ, було видно, що така дівка стане вільнодумицею. Вона вражала білою красою, зачісуючи біляве волосся й оглядаючи світ крижаними блакитними очима. Була молодою і гнучкою, та вже тоді виднівся натяк на сварливу стару баберу Шарм. Така б нізащо не ухилилася від викликів долі.

Стоячи там, на самоті з такою дівчиною, Шаста спромоглася запитати:

— Як воно? — двоє дівчат мали спільний предмет міфологію, оце й усе.

Бліда шкіра, що вкривала класичні скандинавські риси Шарм, почервоніла, ніби та раптом засоромилася. Ймовірно, вона також усвідомила, що її тазова атака на дурнувату зграю невинних підлітків була зайвою грубістю.