Чак Паланик - Виправний день

Очі кожної лесбійки позирали на неї. На випнуті груди, що, здавалося, випадають вгору, вгору і вперед від грудної клітки Смакоти Бастилії. Соски, дві явні фіолетові мішені під її облягаючим корсажем. Незнайомі жінки поглядами ґвалтували пружні м’язи її смаглявих стегон, апетитну розколину повних сідниць, які так чітко окреслювалися через просяклу дощем сукню.

Нехай витріщаються, сказала вона собі. Їхні погляди не дозволяли їй роззирнутися у ресторані. Якщо б вона зустрілася з їхніми масними поглядами, то не змогла б приховати своє роздратування і лють.

Вона сиділа, по суті гола, мляво колупаючись у своєму салаті. Не зводила очей з єдиних найближчих предметів: її бокала піно-нуар, хлібної тарілки, рожевої троянди в центрі столу. Відключилася від галасливої їдальні, повної геїв і лесбійок. От лише тут вони не геї та лесбійки. За повної відсутності гетеросексуалів люди за столами стали просто чоловіками та жінками. Жінками і чоловіками.

Щоб точно уникнути стількох поглядів, вона зосередилася на своїй супутниці. Навпроти сиділа жінка, що хизувалася своїм диким полум’ям рудого волосся. Ім’я, що вона собі вибрала після переселення, звучало як Джинджер Престиж, і це було останнє із багатьох побачень наосліп, організованих для Смакоти жінками з аерокосмічної корпорації. Жодна зі співробітниць, здавалося, не могла толерувати неодружену жінку у своїх лавах, тож вони постійно підкидали Смакоті самотніх жінок на ім’я Чашечка чи Пошаноба. Смакота підозрювала, що самотня дівка — це загроза попарованому одомашненому світові товариства жінок середнього віку.

Рудоволоса підняла довгі пальці й побавилася звислим кучериком біля обличчя. Вона зустрілася зі Смакотою поглядом і запитала:

— То ти аерокосмічна інженерка?

Смакота сьорбнула вина. Скромно кивнула.

Ця жінка, Джинджер, отупіло дивилася на прозору сукню Смакоти, яка туго натягнулася, підкреслюючи тонку талію. Її блакитні очі світилися захопленням, коли вона промовила:

— Те, що ти робиш, — такий героїзм.

Вона мала на увазі місію на Марс — високобюджетну всенародну кампанію, покликану об’єднати неоперену територію і загарбати, принаймні символічно, усю планету Марс в ім’я громади Оскара Вайлда. Смакота — одна з провідних експерток країни в ракетній техніці, мабуть, стрижень гонки нації за те, щоб відправити одностатево орієнтованих астронавтів і астронавток на червону планету.

Смакота лише раз сьорбнула вина. Щоб уникнути спокуси, вона дала знак офіціанту, щоб прибрав майже повний бокал.

Довгі пальці й повні губи Джинджер породжували фантазії. Смакота здригнулася від приємного відчуття, коли уявила веснянкувате рожеве обличчя Джинджер за роботою між своїх кокосових стегон. Блискуча аерокосмічна інженерка стрепенулась і відкинула привабливе видиво. Вона надто довго пробула сама, намагаючись залишатися вірною. Ця фантазія говорила не стільки про сексуальність Джинджер, скільки про те, як довго Смакота утримується від сексу.

Джинджер махнула офіціантові, щоб той наповнив їй бокал, зі словами:

— Я п’ю за двох, — звертаючись до Смакоти, вона запитала: — Який ти знак?

Смакота розгорнула серветку, розклала її на своїх невеликих колінах і відповіла:

— Кінець травня.

Джинджер усміхнулася.

— Близнюки.

Коли Смакота не змогла підтримати бесіду, рудоволоса запитала:

— Ну, оскільки ти гуру аерокосмонавтики, скажи, що думаєш про всю ту штуку з летючими пірамідами?

У Смакоти не було сексу п’ять місяців. Двадцять нелюдських, самотніх тижнів минуло, відколи вона потрапила в цю дивну країну. Вона почала виделкою ґвалтувати зелень у пошуках серцевин артишоків. Підняла очі, щоб попросити склянку помаранчевого соку, ще одну занудну склянку помаранчевого соку, коли насправді їй хотілося горілки мартіні з трьома оливками з часником усередині й конкретного білявого чоловіка з масивною кам’яною ерекцією, яка піднесе її до такого оргазму, що аж пальці ніг загнуться… коли вона у пошуках офіціанта побачила саме того білявого чоловіка.

Він сидів на вузькому дивані в дальньому кінці залу. Худорлявий білий чоловік, зі статурою тенісиста у кращому випадку, але скоріше — трохи тлустіший за шкіру й кості. Вона впізнала його біляве волосся, тепер довше і по- хлопчачи зачесане на широкому лобі, кольору слонової кістки. Він сидів до неї боком, тож Смакота бачила його повністю в профіль. Навпроти нього їв важкий мускулистий гігант, темношкірий чоловік, який ледве вміщався у занадто тісний трикотажний светрик. Здоровенні ноги в джинсах виднілися під столом, і Смакота бачила, як він утиснув обидва м’ясисті коліна між колін худорлявому білому й почав повільно розводити ті солодкі коліна в боки.