Голос, цей багатенький дядько Талбот, питає:
— Як вас звуть?
Але Нік завершує дзвінок. Він вислизає з ліжка й примружується, заглядаючи через штори спальні. За дверима нікого, поки що. Він знімає зелений «Фрут Луп» з руки, жує його, роздумуючи. Перш за все він проводить по екрану телефона й вимикає GPS. Задля додаткової безпеки знімає задню кришку й витягує акумулятор.
Виставлені ряди розкладних крісел, та все одно люди стоять по краях і ззаду. Усе це відбувається в гіпермаркеті спортивного спорядження, де є водоспади і потічок із фореллю для риболовлі в приміщенні, от лише робочий день уже скінчився, тож водоспади вимкнені, а потічок перетворився на сухі басейни зі склопластику, бо форель поховали в резервуари кудись подалі від чужих очей. Ніби матінка-природа на ніч пішла додому: не звучить фонограма співу птахів чи запис реву самця лося.
Бінґ з Естебаном розглядають натовп, здебільшого щедрий урожай мужичні з Півдня. Одробина Джамалів [10] Jamal — чоловіче арабське ім’я, а також сленгове слово, що означає привабливого, «крутого» темношкірого чоловіка.≈
. Армія самотніх вовків. З іншого боку аудиторії — той мудак зі спортзалу, Колтон-щось-там, сидить зі своєю другою половинкою, Пеґґі чи Поллі. Перед натовпом стоїть якийсь чоловік і запитує:
— Підніміть руки ті, хто знає, чому люди обрізають вуха псам.
Ще до того, як хтось устигає відповісти чи підняти руку, чоловік уже на повну розходиться про те, як пастухи в давнину підрізали вуха своїм цуценятам. Щоб запобігти інфекціям. Щоб вовки не брали гору під час сутичок. Пастухи користувалися тими ж ножицями, якими підстригали овець. Вони підсмажували відрізані шматки, готували їх та згодовували тим же псам, щоб зробити їх безжалісними.
Продавець спортивних товарів запитує натовп:
— Хто з вас знає давній ассирійський закон? — ніхто не наважується озватись. Не збавляючи темпів, він продовжує: — Вавилонський кодекс Хамурапі, що карав порушників закону, відрізаючи їм вуха.
На додачу до цього він розповідає про те, як король Генріх VIII карав бездомних у шістнадцятому столітті, відчикрижуючи їм вуха. А ще американське законодавство дозволяло відрізати вуха як покарання за підбурювання до заколоту чи моральні образи аж до 1839 року.
Продовжуючи свою думку, він веде далі:
— Вас ні грама не мало би здивувати, що від самої появи воєн найманці збирали вуха, щоб обмінювати їх на винагороду.
Бінґ піднімає руку, озивається:
— Звучить жорстоко.
Продавець спорттоварів хитає головою:
— Ні… — піднімає вказівний палець, щоб усі зачекали, — якщо жертва вже мертва.
Головна перевага зняття скальпів, продовжує він, у тому, що вони легкі. Їх легко збирати і перевозити. Мінус у тому, що це брудна справа. Те саме стосується сердець. Щоб вирізати серце, потрібно збіса багато часу. Таким чином, вуха — це ідеально. Ліве вухо, якщо бути точним.
Вуха можна носити у великій кількості. Легко приховати. Сотня вух ледь навантажує паперовий пакет для покупок. Це дорівнює трьом сотням можливих голосів, практично власна політична партія.
Продавець спортивних товарів повертає голову боком до всіх і каже:
— Хапайте.
Він має на увазі власне вухо. Естебан роззирається навколо. Ніхто не поспішає хапати, тож він зрештою ступає вперед і стискає вухо цього чоловіка. Воно тепле і гнучке. Чоловік каже:
— Добряче потягни.
Він вчить їх інструкцій. Рахується лише ліве вухо. Ліве. Тільки вуха зі Списку. Проведуть випадкове тестування ДНК, і якщо виявиться, що ви подали вухо не зі Списку, вам загрожує смертна кара. Вуха не можна обмінювати чи продавати, і лише особа, яка зрізала вухо, може обміняти його на виборчий кредит.
Продавець спортивних товарів триндить про тореадорів. Про те, що вуха — це випромінювачі тепла тіла.
Естебан продовжує стояти, тримається за вухо, ніби то пачка готівки.
До того ж, не вгамовується продавець, вуха — штука надійна.
— Навіть при прямому попаданні в голову, вухо — можливо, доведеться його трохи пошукати, — але воно залишиться непошкодженим. — Естебанові, що досі тримається за його вухо, каже: — Можеш сідати на місце.
Як пояснює продавець спортивних товарів, вухо — це здебільшого зовнішня частина, вушна раковина, і складається воно з еластичного хряща. З нього і зовнішнього охрястя, яке забезпечує кров та лімфу. Різати його легко, як гумову шину.
Найкращий спосіб, каже він, — це різати згори вниз, від з’єднання завитка до мочки.
Читать дальше