Жозе Сарамаго - Прозріння

Коли комісар повернувся до провіденційного страхового товариства, уже було по сьомій годині вечора й підлеглі чекали на нього. Було видно, що вони невдоволені, Як минув ваш день, які новини ви мені принесли, запитав їх комісар тоном жвавим, майже веселим, удаючи інтерес, якого не відчував, і нам це відомо краще, ніж будь-кому, Наш день минув препогано, а щодо новин, то похвалитися нема чим, відповів інспектор, Було б ліпше залишитися в ліжку надовше й добре виспатися, сказав агент, Розкажіть детальніше, Не пам’ятаю, щоб коли-небудь у своєму житті мені довелося б вести таке абсурдне й недоладне розслідування, заявив інспектор. Комісарові було б легко висловити свою згоду словами, Ти й половини не знаєш, але він вирішив промовчати. Інспектор провадив далі, Була десята година, коли я прийшов на вулицю, де живе жінка суб’єкта, який написав листа, Пробач мені, але ти говориш не про жінку, а про колишню жінку того суб’єкта, втрутився до розмови агент, хоч говорити про колишню жінку тут не годиться, Чому, Бо коли ми говоримо про колишню жінку, то це означає, що вона перестала бути жінкою, А хіба сталося не саме це, запитав інспектор, Ні, жінка залишається жінкою, але вона більше не дружина, Ну гаразд, отже, я повинен був сказати, що на десяту годину я прийшов на вулицю, де живе колишня дружина суб’єкта, який написав листа, Саме так, Але ж дружина звучить безглуздо й претензійно, бо коли ти рекомендуєш свою жінку іншій особі, то скажеш це моя жінка, а не це моя дружина, Комісар урвав дискусію, Не базікайте по-пустому, говоріть про істотне, Якщо говорити про істотне, провадив інспектор, то я перебував там до середини дня, а вона не виходила з дому, що мене не так уже й здивувало, адже організація міста розвалилася, деякі підприємства працюють лише півдня, тож людям не доводиться прокидатися рано, Те саме було й у мене, сказав агент, Але, зрештою, вона вийшла чи не вийшла, запитав комісар, починаючи втрачати терпець, Вийшла рівно о чверть на першу, 3 якої причини ти так точно відзначив час, Не було ніякої причини, пане комісар, я просто подивився на годинник, як маю звичай робити, й побачив, що він показує рівно чверть на першу, Розповідай далі, Не відриваючи погляду від таксі, які її проминали, я не хотів проґавити ту мить, коли вона сіла б в одне з них, залишивши мене стовбичити посеред вулиці з роззявленим від несподіванки ротом, я пішов за нею й незабаром помітив, що, незалежно від того, куди вона йде, вона має намір іти туди пішки, І куди ж вона пішла, Зараз ви засмієтеся, пане комісар, Сумніваюся, Вона йшла десь півгодини швидкою ходою, мені було нелегко встигати за нею, і раптом я несподівано побачив себе на вулиці, де живуть старий із пов’язкою на оці й дівка в чорних окулярах, повія, Вона не повія, інспекторе, А мені однаково, повія вона чи ні, Тобі однаково, а мені ні, а що ти розмовляєш зі мною і я твій начальник, то застосовуй такі слова, які я міг би зрозуміти, Називай її жінка старого з чорною пов’язкою на оці, адже щойно ти говорив про жінку суб’єкта, який написав листа, тому така мова для тебе звична, Гаразд, пане комісар, Ти опинився на тій вулиці, а потім, що сталося потім, Вона увійшла до будинку, де живуть інші, і там застрягла, А ти, що робив ти, запитав комісар агента, Я ховався, а коли вона увійшла туди, то зустрівся з інспектором, щоб об’єднати наші стратегії, А потім, Ми вирішили працювати разом, поки буде змога, сказав інспектор, і домовилися, як нам бути, коли знову доведеться розлучитися, А потім, Позаяк настав час обіду, то ми скористалися паузою, Пішли обідати, Ні, пане комісар, він купив два сандвічі й дав мені один, це й був наш обід. Комісар нарешті всміхнувся, Ти заслуговуєш на медаль, сказав він агентові, а той, розчулений приязним тоном начальника, наважився відповісти, Інші одержують медалі й за менші заслуги, пане комісар, Ти навіть не уявляєш собі, яку правду ти речеш, Тоді включіть мене до списку. Усі троє всміхнулися, але ненадовго, обличчя комісара знову спохмурніло, Що сталося далі, запитав він, О пів на третю всі вони вийшли, мабуть, пообідали в домі, сказав інспектор, ми відразу занепокоїлися, бо не знали, чи старий має машину, в усякому разі, він нею не скористався, можливо, вирішив заощадити бензин, ми пішли за ними, якщо це нелегка робота для одного, то тим паче для двох, І де все це закінчилося, Це закінчилося в кінотеатрі, вони пішли в кіно, Ви з’ясували, чи там не було інших дверей, крізь які вони могли б вийти непомітно для вас, Були там одні, але замкнені, про всяк випадок я наказав білетерові постежити за ними протягом півгодини, Крізь ті двері ніхто не вийшов, підтвердив агент. Комісар відчув, що ця комедія його стомила, Розкажіть, що сталося далі, наказав він напруженим голосом. Інспектор подивився на нього з подивом, Більше нічого не відбулося, пане комісар, вони вийшли всі разом, коли закінчився фільм, узяли таксі, ми взяли інше й дали водієві класичний наказ, Поліція, їдьте за тією машиною, жінка суб’єкта, що написав листа, вийшла з таксі першою, Де, На тій вулиці, де вона живе, ми вже вам сказали, пане комісар, що в нас немає ніяких новин, потім таксі відвезло додому інших, А ви, що робили ви, Я вийшов на першій вулиці, сказав агент, Я вийшов на другій, сказав інспектор, А потім, А потім нічого, жоден із них більше не вийшов із дому, хоч я залишався на чатах протягом майже години, зрештою, взяв таксі й поїхав на іншу вулицю, щоб підібрати колегу, й ми разом повернулися сюди, Схоже, ваша робота була марною, сказав комісар, Схоже на те, погодився з ним інспектор, але найцікавіше, що це розслідування почалося непогано, наприклад, допит суб’єкта, що написав листа, дав певні результати, навіть розважив нас трохи, бідолаха не знав, що йому казати, і, зрештою, піджав хвоста між ноги, але, зрештою, ми загрузли в болоті, пане комісар, ви, либонь, знаєте більше, адже ви допитали двічі поспіль головних підозрюваних, Хто знає головних підозрюваних, запитав комісар, Насамперед дружина лікаря, а потім її чоловік, для мене цілком ясно, якщо вони мають спільне ліжко, то й провина в них має бути спільною, Яка провина, Пан комісар знає про це краще, ніж я, Уявімо собі, що я нічого не знаю, ти мені поясни, Провина ситуації, в якій ми опинилися, Якої ситуації, Незаповнені бюлетені, місто у стані облоги, бомба, що вибухнула на станції метро, Ти щиро в усе це віриш, запитав комісар, Ми ж заради цього сюди прийшли, щоб розслідувати справу й полонити винного, Тобто, ти хочеш сказати, дружину лікаря, Так, пане комісар, для мене накази міністра внутрішніх справ у цьому плані були очевидними, Міністр внутрішніх справ не сказав, що дружина лікаря винна, Пане комісар, я всього лиш інспектор поліції й, либонь, ніколи не дослужуся до комісара, але з досвіду своєї професії вивчив, що напівслова існують для того, щоб сказати те, чого не можуть сказати повні. Я підтримаю твоє підвищення в комісари, щойно відкриється перша вакансія, але спочатку я повинен повідомити тобі одну істину, а саме що дружина лікаря, і я це стверджую не півсловом, а повним словом, невинна. Інспектор скинув швидким поглядом на агента, просячи його допомоги, але вираз обличчя в того був такий, який буває в загіпнотизованих людей, і це означало, що на його допомогу не слід сподіватися. Обережно інспектор запитав, Ви натякаєте, пане комісар, що ми підемо звідси з порожніми руками, Ми можемо також піти звідси з руками в кишенях, якщо ти надаєш перевагу цьому виразу, І що з цим результатом ми постанемо перед міністром, Якщо винного немає, ми не можемо створити його, Цікаво, чи ця фраза належить вам чи міністрові, Не думаю, що вона належить міністрові, принаймні я її від нього ніколи не чув, Я теж її не чув, відколи служу в поліції, пане комісар, а тому я стуляю рота й більше не озвуся. Комісар підвівся, подивився на годинник і сказав, Ходіть повечеряйте в ресторані, адже ви практично не обідали, певно, вас мучить голод, але не забудьте принести із собою рахунок, щоб я його підписав, А ви, пане комісар, запитав агент, Я поїв добре, але якщо в мене раптом розгуляється апетит, то тут завжди знайдеться чай із грінками, щоб погамувати його. Інспектор сказав, Моя пошана до вас, пане комісар, зобов’язує мене сказати вам, що я дуже за вас стурбований, Чому, Ми люди підлеглі, нам можуть хіба тільки оголосити догану, але пан комісар відповідає за успіх усього розслідування і, схоже, він має намір оголосити, що він його провалив, Я тебе запитую, чи заявити, що звинувачений невинний, означає провалити розслідування, Так, якщо розслідування було спрямоване на те, щоб зробити з невинного винного, Ще зовсім недавно ти категорично стверджував, що дружина лікаря винна, а сьогодні ти майже присягаєшся на святій євангелії, що вона невинна, Можливо, я й поклявся б на святій євангелії, але не в присутності міністра внутрішніх справ, Я тебе розумію, у тебе родина, кар’єра, твоє життя, Усе справді так, пане комісар, але до цього треба ще додати, якщо хочете, відсутність у мене мужності, Я людина, як і ти, тож не дозволю собі зайти надто далеко, я лише порадив би тобі взяти під своє крило нашого агента другого класу, я маю передчуття, що ви ще знадобитеся один одному. Інспектор й агент сказали, Отже, до побачення, й комісар відповів, Смачного вам, не поспішайте. Двері за ними зачинилися.