Рудницький Михайло (1889—1975) — український громадський діяч, літературознавець, критик, письменник, перекладач. З 1944 року очолював кафедру англійської філології у Львівському університеті імені Івана Франка, до 1947 р обіймав посаду декана факультету іноземних мов.
Пелчинська — згодом Дзєржинського, де містилася будівля НКВС, за німецької окупації гестапо, а по війні знову НКВС і КГБ.
Яґеллонська — вулиця В. Гнатюка.
Гетьманські Вали — проспект Свободи.
Академічна вулиця — проспект Т. Шевченка.
Рудик Степан (1890—1939) — український політичний діяч, член КПЗУ. Редагував у Львові в 1923—1931 роках літературно-політичний місячник «Культура». За проукраїнські погляди в 1939 році був заарештований НКВС і розстріляний.
Розенберґ Людвиґ (1894—1940) — військовий та політичний діяч єврейського походження. У 1914—1916 роках воював у Легіоні УСС. Член КПЗУ, відстоював національні ідеї. Був в’язнем польського концтабору Береза Картузька. Під час совєтської окупації Галичини розстріляний у Львові.
Ваврик Василь (1889—1970) — письменник, літературознавець, писав російською мовою. Після війни викладав російську мову у Львівському університеті.
Ренан Жозеф Ернест (1823—1892) — французький експерт стародавніх мов і цивілізацій Близького Сходу, письменник і філософ, автор історичних праць про раннє християнство.
Плести андрони — морочити голову.
Кульпарків — назва походить з XVІІІ ст. від помістя Ґольдберґоф, згодом там побудовано лікарню для божевільних.
Хом’як Михайло (1905—1984) — український журналіст, юрист, громадський діяч. У час війни редагував газету «Краківські Вісті». Дід міністра іноземних справ Канади Христі Фріланд, тесть історика Дж. П. Химки.
Штірнер Макс (1806—1856) — німецький філософ-ідеаліст, засновник анархічного індивідуалізму, один з тих, хто випередив ідеї нігілізму, екзистенціалізму, психоаналізу та постмодернізму.
Сфатиґувати — приготувати.
Мішіґін копф — дурна голова.
Хатранка — облава.
Аріо Карл (1896—1959) — навчався в українській гімназії, служив в Українській Галицькій Армії та в корпусі Січових стрільців. Під час Другої світової керував українським представництвом інформагентства «Німецька пресова Служба», був головним редактором газети «Українська кореспонденція», яка видавалася у Рівному. Після війни працював журналістом та чиновником Міністерства ФРН з питань преси.
Ярий Ріхард (Ріко Ярий, 1898—1969) — австрійський та український військовий і політичний діяч, один із провідних діячів ОУН. Під час війни співпрацював з генералом Канарісом, один із організаторів українських батальйонів «Роланд» і «Нахтіґаль». За український сепаратизм був ув’язнений нацистами. По війні жив в Австрії.
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу