Хендрік Грун - Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Набираєте: «огляд будинків для людей похилого віку», клацаєте на кілька посилань і… вуаля , ось він перелік із 350 будинків догляду й 1260 будинків для людей похилого віку. Рейтинг залежить від оцінки, яку дають будинку його пожильці, плюс об’єктивна оцінка якості догляду. Ми на майже тисячному місці в обох списках! Якщо ж їх брати сукупно, то ми опиняємося аж десь над 1100.

Це цифри за 2009 рік, тож наш притулок міг схилити чашу терезів угору. Або вниз. Все залежить, щодо якого аспекту розглядати.

Чому я й гадки не мав про існування такого переліку?

Звісно ж, я розумію, чому наша директорка не вивісила його на дошці оголошень. У Гофкампі, в Альмео, він, мабуть, пришпилений чи не до кожних дверей (цей притулок очолює список).

Треба поспитати приятелів, чи не пам’ятають вони, яким чином проводилося це дослідження. Може, ми натрапимо на щось таке, що підштовхне нас до розслідування.

І попри все, цей список відкрив кілька захопливих фактів. Будинок для людей похилого віку під назвою «Господнє Провидіння» у Ґертені на 1230-му місці. Мабуть, вони забагато покладалися на Провидіння.

Заслуговує уваги і такий факт: самовпевнені пожильці «Янгола охоронця» проголосували таким чином, що їхній будинок опинився на другому місці, проте, згідно з об’єктивним оцінюванням, він лише на 702-му. Мені от цікаво, чи не допомагало раптом керівництво пожильцям заповнювати анкети. Забагато підозр не буває!

А що коїться із «Спатодеа Корт»? Тамтешні мешканці дали своєму будинку 1058-ме місце, тоді як інспектори присвоїли йому поважне 4-те. Хіба ж тут не дійдеш висновку, що саме там доживають віку всі дратівливі і задрочені старпери Нідерландів?

Хенк-50-плюс-Кроль трохи попсував собі репутацію. Пан Беккер: «Якщо він не може втримати власні магазини для гомиків від занепаду, то як його блок може керувати Нідерландами Ltd? Я зачарований отим Нідерланди Ltd».

Учора я порахував, скільки разів почув (і то у найрозлогіших формах) про те, як на цю пору року ще холодно. Тридцять п’ять разів.

Еф’є мала папку, куди збирала статті про знущання над старими в будинках догляду та притулках. У деяких із тих установ підопічні борсалися у своєму ж лайні частіше, ніж за ними прибирали.

Прочитавши всі ті історії про недбалість і залякування, я почав трохи більше цінувати наш будинок. Звісно ж, це маячня, бо те, що десь справи гірші, аж ніяк не означає, що тут хоч трохи краще. Так наче це причина шаленіти, якщо ти не лежиш по три дні у закаляному підгузку.

Еф’є показала мені папку після того, коли я запитав її, чи не чула вона коли-небудь про рейтинговий список. Чула. Якийсь час ми обговорювали переваги й недоліки нашого притулку. Висновок: ще є над чим працювати. Обережно просуватимемося в тому ж напрямку й поглянемо, чого нам вдасться досягти.

Бюро економічної політики просуває план з оцінювання вартості догляду, беручи до уваги реальну допомогу на здоров’я. А стосовно старих людей така допомога, як правило, незначна, та й та вже за рік може полетіти шкереберть через більш-менш серйозну операцію, а в такому разі для вас все скінчено. Тож якщо ви сповнені рішучості самотужки підлатати що б там не було, краще із цим трохи зачекати, бо доведеться самим призбирувати для цього кошти. Жодних безкінечних операцій, вважаю — красно дякую! — навіть якби я й мав гроші. Однією причиною для хвилювання менше.

Старі люди інколи люблять поклювати носом. Пані Бреґман тому яскравий приклад: вона заснула за вечерею з ложкою в роті, з якої стікав заварний крем.

Можу лише поспівчувати: докладати всіх зусиль, аби тримати очі розплющеними вдень, а вночі страждати від безсоння. Доволі незручно. На щастя, втома рідко долає мене за трапезою.

Ложка дзенькнула об тарілку й висмикнула Бреґман зі сну. Вона приголомшено звела очі, відтерла крем зі своєї сукні, чи радше втерла його ще більше, і продовжила вечеряти, наче нічого й не сталося.

Ми ніколи не використовуємо слів «переселенець» чи «іммігрант», а лише «іноземець». Без різниці, мали ті люди голландське громадянство чи ні. Політична коректність — це рідкість.

У Нідерландах сегреговане суспільство: білі водяться з білими, турки з турками, бідаки з бідаками, недоумкуваті з недоумкуватими.

Я би додав ще один різновид: старпери водяться зі старперами.

У нашому будинку пожильці здебільшого бідні і доволі недоумкуваті білі старпери. Щоправда, було ще дві пані з Індонезії й один пан з Пакистану. Оце й усе.