Дэниел Киз - П'ята Саллі

— Звісно, — сказав Фред. — Я ж казав, що так буде. Ти що, не бачила зображень нашого Ісуса на хресті, з цвяхами в долонях та кров’ю на тілі? Мусить бути кров для воскресіння, щоб вона омилася кров’ю ягняти. Кров приносить магію.

— А коли вона воскресне?

— Спочатку ми її поховаємо.

Він кинув Сіндереллу в яму та накрив зверху землею, сильно приплескуючи. Тоді знайшов велику каменюку та поклав зверху на могилу.

— Як вона звідти вибереться?

— Так само, як і Господь.

– І скільки чекати?

Він поставив лопату назад у сарай, а тоді повернувся до будинку, гукаючи їй через плече:

– Ісусові три дні знадобилося. Думаю, стільки зазвичай і треба. Або так, або поки її хтось не поцілує. Ти просто наглядай за могилкою, і не забудь покликати мене, коли камінь почне рухатись. Я хочу бути поблизу, коли ти побачиш, як вона воскресне і буде як новенька. А коли мама прийде, не розповідай їй, що ми зробили. Ми ж хочемо влаштувати їй несподіванку з новою лапкою Сіндерелли і так далі. Просто скажи, що вона померла, і ми її поховали. Ото й усе.

Саллі пильнувала за могилою, доки зовсім не стемніло й мама змусила її зайти в дім.

— Я не розумію, як це трапилося, — сказала мама.

Фред озвався з-за газети.

— Ну, Вів, я сам був у шоці. Саллі просто взяла та й прибила те мале кошеня каменюкою. Взяла та й пробила їй голову.

Саллі вже розтулила рота, щоб заперечити, розповісти, що то він їй сказав, але Фред знову заговорив:

— Знаєш, те дитинча робить різні злі речі та бреше, а потім вдає, що не пам’ятає нічого. Я на власні очі все теє видів і закопав її на задньому дворі.

Саллі відправили спати, але вона не могла заснути, намагаючись зрозуміти, чому Фред розказав цю історію таким чином. Можливо, щоб це було ще більшим сюрпризом, коли Сіндерелла оживе своїм другим життям, нова та здорова. Її мама буде вражена, правда?

Наступного дня в школі вона не могла зосередитись і вчителька насварила її за те, що ловила ґав. Після школи вона повернулася на задній двір, сіла та наглядала за могилою, поки мама не повернулася та не прикрикнула на неї за те, що вона така злобна дитина й творить такі жахливі речі.

— Почекай до завтра, — сказала Саллі матері. — Ти будеш здивована.

Вів’єн похитала головою та сказала, що Саллі з кожним днем стає все скаженішою.

Наступного дня йшов дощ. Учителька в школі дозволила їм малювати. Дівчинка намалювала Сіндереллу з усіма чотирма лапками, але один однокласник сказав, що малюнок неправильний, бо насправді у Сіндерелли не було лівої передньої лапи.

Саллі пояснила, що на малюнку вона зобразила, як Сіндерелла виглядатиме, коли воскресне, бо використала тільки одне зі своїх дев’яти життів та переродиться зі всіма чотирма лапками…

Якась інша дитина сказала, що у котів насправді немає дев’яти життів. Вони почали сваритися, поки вчителька нарешті не припинила їхню суперечку та не сказала:

— Саллі, я мушу погодитися з Ненсі. Це фантазерство — як Санта Клаус або Зубна Фея — а ви вже достатньо дорослі, щоб знати, що в реальному житті…

Саллі витріщилася на неї.

— А як щодо Біблії? Як щодо того, що Христос воскрес у Великодню неділю? Це теж фантазії?

— Ти запитуєш, у що я вірю?

Саллі кивнула, а її очі наливалися слізьми.

— Особисто я не вірю у Воскресіння, Саллі. Ті, хто мають віру, вірять. Хто не має, вважають, що це чудова казка, яка допомагає нам прийняти смерть.

Губи Саллі затремтіли. Вона окинула всіх навколо диким поглядом.

— Ви брешете. Ви всі брешете. Сіндерелла переродиться. Сьогодні її воскресіння. Я йду додому і подивлюся, як вона вилазить зі своєї могили.

— Саллі, зажди!

Але вона покинула свої книжки та светр на парті, й не встигла вчителька її зупинити, як Саллі вибігла з класу, а потім на вулицю.

Хоча додому було приблизно милю, вона пробігла, відсапуючись, всю дорогу під дощем. Вона думала, що груди розірвуться, але зупинитися не могла. Мусила дістатися туди. Мусила побачити все сама.

Коли вона дісталася до заднього двору, над очима звисало її мокре волосся, а тіло трусилося. Вона витріщилася на камінь. Та він не рухався. Пройшло три дні. Саме час. Сіндерелла мусила вилізти.

Можливо, камінь заважкий, подумала Саллі. Вона відсунула його та очікувала в мокрій землі якихось ознак руху. Скоро Сіндерелла видряпається з ями та зістрибне їй на коліна з усіма лапками і вимастить сукню Саллі, але вона не зважатиме.

Саллі чекала. Вона сподівалася, що це станеться до того, як повернуться мама з Фредом. Хотіла побачити все першою.