Лорен Грофф: Долі та фурії

Здесь есть возможность читать онлайн «Лорен Грофф: Долі та фурії» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию). В некоторых случаях присутствует краткое содержание. Город: Київ, год выпуска: 2017, ISBN: 978-617-727-964-7, издательство: Наш Формат, категория: Современная проза / на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале. Библиотека «Либ Кат» — LibCat.ru создана для любителей полистать хорошую книжку и предлагает широкий выбор жанров:

любовные романы фантастика и фэнтези приключения детективы и триллеры эротика документальные научные юмористические анекдоты о бизнесе проза детские сказки о религиии новинки православные старинные про компьютеры программирование на английском домоводство поэзия

Выбрав категорию по душе Вы сможете найти действительно стоящие книги и насладиться погружением в мир воображения, прочувствовать переживания героев или узнать для себя что-то новое, совершить внутреннее открытие. Подробная информация для ознакомления по текущему запросу представлена ниже:

Лорен Грофф Долі та фурії
  • Название:
    Долі та фурії
  • Автор:
  • Издательство:
    Наш Формат
  • Жанр:
    Современная проза / на украинском языке
  • Год:
    2017
  • Город:
    Київ
  • Язык:
    Украинский
  • ISBN:
    978-617-727-964-7
  • Рейтинг книги:
    5 / 5
  • Ваша оценка:
    • 100
    • 1
    • 2
    • 3
    • 4
    • 5
  • Избранное:
    Добавить книгу в закладки

Долі та фурії: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Долі та фурії»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Долі та фурії» — живий роман про живих людей. Авторка з ретельністю сімейного психолога препарує шлюб, зазирає у минуле, дізнається родинні таємниці, аналізує вчинки і витягує з шафи старі скелети. В центрі сюжету — життя успішного драматурга Ланселота «Лотто» і його коханої дружини Матильди, яка усе життя провела в тіні чоловіка. Дія роману розгортається у Нью-Йорку впродовж двадцяти п’яти років. Але одного дня стає зрозуміло, що самозакоханий геній Лотто — лише маріонетка в руках своєї дружини. Зовні ідеальний шлюб іде тріщинами: повага поступається місцем брехні, кохання —інтригам.

Лорен Грофф: другие книги автора


Кто написал Долі та фурії? Узнайте фамилию, как зовут автора книги и список всех его произведений по сериям.

Долі та фурії — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система автоматического сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Долі та фурії», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Не бойтесь закрыть страницу, как только Вы зайдёте на неё снова — увидите то же место, на котором закончили чтение.

— Браво, — холодно промовила Антуанетта і простягла чашку по нову порцію кави, стараючись приховати тремтіння руки. Саллі читала ввечері довші вірші. На ранок хлопчик знав їх назубок. З кожним успіхом у ньому росла впевненість, міцніло відчуття якихось невидимих сходів. Коли на довгі вихідні на плантацію приїжджали човнярі зі своїми дружинами, Лотто прокрадався вниз і залазив у темряву під обіднім столом, за яким сиділи гості. Там, у печері, він бачив ноги, що випирали з чоловічих мокасинів, вологі пастельні черепашки жіночих трусиків. Він виходив, голосно декламуючи «Якщо...» Кіплінга і зриваючи оглушливі овації. Задоволення від аплодисментів цих незнайомців було зіпсоване тонкою посмішкою Антуанетти, її м’яким «іди спати, Ланселоте» замість похвали. Вона помітила, що він припиняв старатися, коли вона його хвалила. Пуритани розуміють цінність відкладеної винагороди.

Лотто ріс у вологих затхлих випарах центральної Флориди, повної диких довгоногих птахів і родючих дерев. З того часу, як він зіп’явся на ноги, ранки проводив з Антуанеттою, а пообідньої пори вештався пісками, зарослих чагарником, де холодні джерела били ключами з-під землі; у плавнях, де з очеретяних заростів за ним пильно стежили крокодили. Лотто був маленьким дорослим, говірким, сонячним. Мати на рік відклала його похід у школу, і до першого класу він не бачив інших дітей, так само як і Антуанетта, яка була занадто гарною для цього маленького містечка. Доньки заводського майстра були кістляві й дикуваті, й вона знала, до чого це може призвести; ні, красно дякую.

У будинку були люди, які йому мовчки прислуговували: коли він кидав рушник на землю, хтось його піднімав; коли йому хотілося їсти о другій ночі, все з’являлося, ніби за помахом чарівної палички. Усі працювали, щоб догоджати, і Лотто, думаючи, що так і треба, також догоджав. Він розчісував волосся Антуанетти, дозволяв Саллі носити себе на руках, навіть тоді, коли на зріст уже був майже такий, як вона; до вечора тихенько сидів біля Гавейна в його кабінеті, втішений спокійною добротою свого батька; а час від часу осявав їх таким сонячним гумором, що вони лише блимали очима. Батько світився від щастя вже при одній згадці про його існування.

Якось уночі Антуанетта підняла його, тоді чотирирічного, з ліжка. На кухні вона насипала в чашку порошку какао, забувши залити його рідиною. Він їв порошок виделкою, облизуючи її і знову встромлюючи в чашку. Вони сиділи в темряві. Уже рік як Антуанетта закинула свої заочні курси через телевізійного проповідника, який був схожий на бюст, вирізаний дитиною з пінопласту й розмальований аквареллю. Очі дружини проповідника були постійно підведені, а волосся — укладене чудернацькою вежею, яку Антуанетта скопіювала. Вона замовила записи з виступами проповідника, що навертали до нової віри, і слухала їх у величезних навушниках біля басейну. Після цього виписувала гігантські чеки, які Саллі палила в раковині.

— Мій дорогий, — шепотіла Антуанетта тієї ночі Лотто. — Ми тут, щоб врятувати твою душу. Ти знаєш, що буде з безбожниками, такими як твій батько і твоя тітка, коли настане день Страшного Суду? — Вона не чекала відповіді. О, вона намагалася показати Гавейну й Саллі світло. Вона відчайдушно прагнула розділити з ними небеса, але вони тільки ніяково всміхались і задкували від неї. Зі скорботою дивитимуться вона та її син із небес на те, як ці двоє вічно горітимуть у пеклі. Лотто, ось кого вона мусить урятувати. Вона запалила сірник і почала читати Одкровення тихим і тремтячим голосом. Коли сірник догорів, вона запалила інший, продовжуючи читати. Лотто спостерігав, як вогонь пересувається вниз, поїдаючи тоненькі дерев’яні палички. Коли полум’я наближалося до материних пальців, він відчував жар у своїх, наче вогонь обпікав саме його. [Темрява, ревіння труб, морські істоти, дракони, янголи, вершники, багатоокі чудовиська — вони на десятиліття оселяться в його снах.] Він дивився, як ворушаться прекрасні губи матері, бачив її запалі очі. Вранці він прокинувся, впевнений, що за ним спостерігають, повсякчас оцінюють. Цілодобова церква. Він робив невинне обличчя, коли йому в голову приходили погані думки. Навіть наодинці із собою він прикидався.

Якби все так і тривало, Лотто міг би стати успішним, зразковим. Ще одна привілейована дитина зі своїми звичайними дитячими печалями.

Та настав день, коли Гавейн прийшов із роботи на щоденну обідню перерву опів на четверту й простував довгим зеленим газоном до будинку. Його дружина спала біля глибшого кінця басейну. У неї був відкритий рот, долоні, підставлені сонцю. Він обережно вкрив її простирадлом, щоб вона не обгоріла, поцілував її зап’ясток там, де бився пульс. На кухні Саллі виймала печиво з духовки. Гавейн обійшов навколо будинку, зірвав мушмулу, покрутив кислий плід у роті й усівся на насосі біля дикої суданської троянди, дивлячись на стежку, аж поки на ній не з’явився його хлопчик — комар, муха, богомол на своєму велосипеді. Це був останній день навчання у сьомому класі. Літо розливалося перед Лотто широкою повільною рікою. Попереду був розгул повторних показів фільмів, які він пропустив через школу: «Придурки з Газзарда», «Щасливі дні». Попереду були опівнічні концерти жаб на озерах. Радість хлопчика освітила стежку. Те, що в нього був син, зворушувало Гавейна, але сам хлопчик був чудом — великим, веселим, дивовижним, кращим, ніж люди, які його зробили.

Читать дальше

Похожие книги на «Долі та фурії»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Долі та фурії» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё не прочитанные произведения.


Роджер Желязни: Знамення Долі
Знамення Долі
Роджер Желязни
Андрій Кокотюха: Чужі скелети
Чужі скелети
Андрій Кокотюха
Лорен Грофф: Судьбы и фурии
Судьбы и фурии
Лорен Грофф
Микола Зарудний: Гілея
Гілея
Микола Зарудний
Отзывы о книге «Долі та фурії»

Обсуждение, отзывы о книге «Долі та фурії» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.