Шарль Данцir - Навіщо читати

Серед письменників, які дають гарні інтерв’ю, я назву Гора Відала [157] Віда́л, Юджин Лю́ тер Гор (1925–2012) — американський письменник, есеїст, кіноі театральний драматург, визнаний класик американської літератури другої половини XX ст. , а щоб оспорити думку, що може виникнути під час виголошення цього імені, — Франсуазу Саган. Можна бути дотепним, не будучи злим. Характерним для Відала є ущипливість і спогад. Прикметна риса Саган — мрійливість, з якої вона виходить лише для того, щоб висловити найбільш тверді люб’язності. Хорхе Луїс Борхес [158] Бо́рхес, Хо́рхе Луїс́ (1899–1986) — аргентинський прозаїк, поет і публіцист, визнаний одним із найвидатніших письменників XX ст. був також чудовим, можливо, це те, що він зробив найкращого: оті бесіди сліпого, в якого є час. Однією з найкращих книжок розмов з письменником є книжка Ромена Ґарі [159] Ґарі, Роме́н (справжнє ім’я Рома́н Ка́цев, 1914–1980) — французький письменник, літературний містифікатор, кінорежисер, військовий, дипломат. Єдиний, хто отримав дві Гонкурівські премії: під іменем Ромена Ґарі (1956) та Еміля Ажара(1975). «Ніч буде спокійною» (1974). Вона сердечна, запальна, зворушлива, кумедна. Її можна читати, не прочитавши жодної іншої книжки Ґарі. Це чи не найкращий доказ того, що книжка розмов може бути хорошою.

Орсон Веллс, якого можна побачити в портреті, створеному П’єром-Андре Бутангом [160] Бутанг, П’єр-Андре (1937–2008) — французький документаліст, продюсер і кінорежисер. У серії кінопортретів «Архіви ХХ століття» створив образи видатних постатей у світі мистецтва та літератури. у процесі читання лекції в давній школі мистецтв IDHEC [161] IDHEC–Institut des hautes études cinématographiques (Інститут вищих студій з кінематографії), створений у 1944 р , показує драматичність ситуації, коли людина має розум і вміє говорити. Тоді зникає творчість. Працю заступає слово. Ніхто не думає про героїзм людей інтелекту, коли, крім того, що вони виявляють його в розмові (що є формою щедрості), їм доводиться працювати. Оскар Вайлд був таким доти, доки був приречений мовчати. Здатність легко вести розмову може стати фатальною. Езра Паунд, також обдарована людина в плані розмови, зрештою, почав говорити бозна-що просто для того, щоб підкидати паливо в словесну машину. Отак після визволення Європи дехто опинився у клітці [162] Під час Другої світової війни американський поет Езра Паунд підтримував режим Муссоліні, у 1945 р. заарештований, а в 1948 р. засуджений за пропаганду фашизму на італійському радіо, невдовзі опинився в психіатричній лікарні, яку автор і порівнює з кліткою; був помилуваний 1958 року. . Всіх їх об’єднує необережність. У висловлюванні думок!

Нас убивають не трагедії, а безладдя.

Несправедливо робити вигляд, що ви були людьми накшталт Джона Вейна [163] Вейн, Джон (ур. Меріон Роберт Моррісон, 1907–1979) — американський актор, якого називали «королем вестерна». Лауреат премій «Оскар» і «Золотий глобус» (1970). чи Френка Сінатр и; те саме і для наступних поколінь, бо через це війни стають симпатичними.

Я люблю зовсім не те, ким я є.

У кожного письменника в голові театр зі своєю трупою. У Шекспіра п’ятдесят персонажів, у мене десять, у Теннессі [164] Вільямса — їх п’ять, у Гемінгвея — один, а Беккетові вдається не має жодного.

Думка, про те, що я помру, що люди, яких я люблю, колись та помруть, викликає в мене огиду. Я вважаю це справжнім паскудством, справді-бо це таки погано. Це неприйнятно. Вас приводять на світ із механізмом для мислення, яким є ваш мозок. Вам дають повно дарунків, а саме: життя, дерева, сонце, весни, осені, інших людей, дітей, собак, котів, усього, чого забажаєте… А потім вам кажуть… Про те, що колись у вас усе це відберуть, відомо… Так нечемно, погано, нечесно.