А тим часом вони існували. Жили тут, коло нас. І, що найстрашніше в цій історії, то це те, що ми їх бачили. Ми бачили їх неодноразово, але твердо знаючи, що їх нема, проходили повз них, навіть оком не зморгнувши.
Тепер мене дивує, як же це так сталося, що ми їх бачили, але робили вигляд, що не бачимо? При цьому ж ми не змовлялися. А однак, навіть розмовляючи наодинці, жодним натяком не дали зрозуміти співрозмовцеві, що таємниця альгів нам відома. Ми просто уникали цієї теми. Не те щоб навмисне це робилося, ні, нам ніколи й на думку не спадало згадати їх. Зрештою так само ніколи не з’являлися в розмовах тури, кіммерійці, хетти, таляпси, пеласги, шумерці, аккадці або арканумці. Тобто всі ті народи, про які достеменно відомо було, що вони вимерли. Але, якщо по правді, то я можу виписати з енцикльопедії ще зо три сотні народів, яких ми теж не згадували, а проте вони існують. Бодай на літеру «ф» – фазогло, фала, фалам, фалаша, фанве, фанг, фанте, фарсімадан, фаршеріоти, фаталена, фаталуну, фатла тощо. А це ж бо тільки чверть зі списку на одну літеру.
Страшно й подумати, скільки народів приречено на наше забуття. Але є тут хоча б одне виправдання – народи ці далеко, переважно в Африці, і всі вони малочисельні. А от для того, щоб викреслити з пам’яті а… а… цих же… як же їх… на «а»… недавно ж говорив про них. Ну, та менше з тим… одне слово, для цих на «а» виправдання нема, бо ж вони жили біля нас зовсім поруч, а ба які – абсолютно нас не помічали. Не тільки не помічали, а навіть не згадували в розмовах, мовби нас і не існувало. Хоч і жили серед нас і мало не щодня човплися одні попри одних.
Дивним виглядає мені це їхнє ставлення до нас. Виходить, що коли про нас ніхто з їхніх учених не нашкрябав ані рядка, то вже нас не існує взагалі. А ми ж не просто існуємо – ми завойовуємо нові терени і в тому числі ті, на котрих мешкають ці на… на… здається на «щ»…
Я виходжу на вулицю й дивлюсь на них. Як проходять вони повз мене, навіть оком не зморгнувши.
Я виходжу в поле й дивлюсь на них. Як мчать вони на конях, розмахуючи шаблями. Вслухаюся в їхні бойові вигуки і не розумію, як ми могли завойовувати такий грізний народ? Звідки в нас бралися сили?
А може, нам тільки здавалося, що завойовуємо нові терени, а насправді все це були наші старі території, котрі ми відкривали знова?
Я дивлюся на них і силкуюся пригадати собі їхнє імення, або хоча б букву, на яку воно починається, хоч що-небудь… Але все даремно. Вивітрився з моєї голови їх народ до щенту, начеб і не існувало його ніколи… Зрештою, так само як і нас…
1986
Вже одійшли вони сумною вервечкою в тлін опустились на зимне й сипке мертве дно з руками вростаючими в
Очі їхні йшли за ними назирці з розкритими віконницями повік засліплені але уперті щоб не згубити слід що поведе в
Плакала гірко трава їм у спини гойдаючи мертве насіння і розіп’ятих комах весь осад світу всю гіркоту вигойдуючи мов причинна і топлячи в сльозах у кратерах їхніх слідів
Чому ви пішли і зоставили нам самий лише смерк і більше нічого ані пучка промінчиків кинули нас безвладних кинули нас безрадних ще теплих але вже зимних ще живих але вже мертвих з очима вибалушеними в
Привиде світла пора тобі встати зі сну і змити з очей попіл країни пора показати нам шлях навздогін за тими що одійшли мусимо їх повернути заки самі не розсипалися на порохно не розпалися на іскри
Кроки наші мов кроки дитини щоразу усе від початку входимо в
і в
і в
і в
але їх наздогнати не можемо
1991
Вступ
Повість написано за щоденником, який вів герой упродовж недовгого часу. Автору вдалося також відшукати ще одну особу, яка була свідком цих небуденних подій, і таким чином точніше їх описати. Герой, вочевидь, особа аморальна і негідна представляти моральний кодекс будівника комунізму. З такими людьми, як писав товариш Л. І. Брежнєв, нам не по дорозі.
1
«З недавнього часу я почав відчувати, як якась незбагненна сила керує мною, моєю волею і бажаннями. Не так, може, керує, як впливає на мене. Я намагаюся не думати про це, але воно гнітить мене, і я пробую шукати джерело цієї сили, та не можу знайти нічого, що б допомогло мені висвітлити мій стан.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу