Артём Чапай - Понаїхали

Ельвiн простягнув пачку. Юра потягнувся по сигарету, але вiдсмикнув руку:

— Це ж остання.

Ельвiн зазирнув у пачку.

— Бери. У мене вдома ще є, — збрехав Ельвiн.

— Давай навпiл.

— Ти кури.

Напевно, саме тодi Юра подумки почав називати Ельвiна другом. У Юри був невеликий досвiд курця, але сам Юра не вiддав би останню сигарету. Вiн прикурив, але таки залишив половину сигарети Ельвiну. Сходив на Конгрес Стрiт по свiй тютюн для самокруток. Вони викурили ще й по самокрутцi, перш нiж повернутися до gutting. Бiлий одноразовий костюм, який мав захищати одяг, пiсля тягання холодильника порвався настiльки, що Юра його викинув. Зайду на Конгрес Стрiт у душ, перевдягнусь i пiду пратись у Лондромат одразу, як закiнчу.

Сергiй опускався губами вниз по її животу, провiв пiдборiддям по її лобку, й вона трохи пiдняла стегна. Вiн помандрував не туди, куди хотiла вона, а опустив голову i став покусувати її стегна зсередини. Вона стогоном виразила протест, але Сергiй хотiв погратися й опустився губами ще нижче, вiн тепер цiлував ямку пiд її колiном. I тільки коли Яруся не витримала й, обхопивши його ногами за спину, сама пiдсунулась i руками взяла його за голову, Сергiй поступився й почав. Повiльно, дуже повiльно. Йому подобалося мучити її. Вiдчувати, як вона тримається руками за його потилицю, як пiднiмається назустрiч його губам. Ще бiльше вiн любив її смак. Це був найкращий смак на свiтi. Свiжий, вологий. Нiчого смачнiшого вiн уявити не мiг i розтягував i її, i своє задоволення, наскiльки в обох вистачало терпiння.

Й лише коли вона вигиналася, стогнучи й стискаючи його шию стегнами, водночас вiдпихаючись, не в силi стерпiти надто рiзку насолоду, вiн пiсля паузи пiднiмався губами по її животу, затримувався на грудях, цiлував ямки над ключицями, шию, вилицi, щоки, губи:

— Ти як хочеш?

Або ж, не питаючи, сам повертав її так, як хотiв, i входив.

— Яка ти гаряча.

I знову можна не поспiшати. Й бiльше немає напруження мiж ними. Пiсля того, як вони з радiстю та здивуванням вiдкрили для себе цей спосiб, про який чомусь не чули в пiдлiткових розмовах про секс, одразу зник страх, що Яруся не встигне отримати задоволення, а Сергiй не зможе витримати досить довго. Вона вже розтанула й тепер тонула в ньому, вiн бiльше не переживав, i саме тому витримував довго, бо перестав думати про витривалiсть, як вона про швидкiсть, а тому обоє зосереджувалися не кожен на собi, а одне на одному.

— Я тебе обожнюю.

Обоє доти мали невеликий досвiд. Яруся до Сергiя пробувала тричi. Один раз випадково з цiкавостi, потiм iще двiчi з хлопцем, у якого короткий час була закохана. З обома не отримала задоволення, й коли сказала другому, що бiльше не хоче, той спробував не неї тиснути, вiд чого закоханiсть минула.

Сергiй кiлька разiв по п'янi розповiдав пацикам, особливо в присутностi Кокоса, як вiн «дрючив тьолок». Вони з Кокосом мiрялись iсторiями про сексуальнi перемоги, завжди недбалi й егоїстичнi. Цi перемоги як у Сергiя, так i у Кокоса завжди вiдбувалися за межами Бiлого Саду, то в селi, то в таборi, так що неможливо перевiрити, про яку «тьолку» йдеться, бо в розповiдях обох було бiльше фантазiй, нiж правди. Якщо бути зовсiм уже чесним, Яруся у Сергiя була перша. Все, що з ним вiдбувалось, у нього було вперше. Наприклад, досi Сергiй тiльки знав, що можна «взяти тьолку» або жiнка може смоктати — але вiн уявлення не мав, що можна не тiльки комусь когось брати, а отримувати насолоду разом або, тим бiльше, що можна насолоджуватися тим, що приносиш насолоду. От якось нiхто з пацикiв такого не розповiдав. I в малюнках кульковими ручками на партах такого не було. Сергiй, коли не був з Ярусею, досi сумнiвався, чи нормально те, що вони з нею роблять. Питати у Кокоса вiн точно не збирався, а бiльше не було у кого. Чомусь вiн смутно вiдчував, що нормальному пацику пестити жiнку губами западло, хоча чому саме, зрозумiти не мiг i розривався: з одного боку, Ярусi це подобалось i йому самому теж, а з iншого — нiкому про таке краще не розповiдати. Сергiй сподiвався, що i Яруся подружкам не розповiсть. Правда, у неї й подружок особо нема. Вона iз пацанок. Вона кльова.

— Сергiйку, — притулилась до нього Яруся. — Як я без тебе всю весну?

Вони почали збиратися. Тiтка Марина повернеться тiльки о десятiй, але у Сергiя сьогоднi ще акцiя з «Бiлими вовками». Очi Ярусi досi були маслянистi, затуманенi задоволенням. Коли вони закiнчили, Яруся сказала, що вона тепер як кiшка, яка наїлася сметани.

— А ти приїжджай до мене в Москву, — сказав Сергiй i, подумавши, додав: — У гостi.