Пауло Коэльо - Переможець завжди самотнiй

— Скільки коштуватимуть мої послуги? Про що ви?

— Річ у тому, що я повертаюся з іншої зустрічі, й там від мене зажадали дві тисячі євро за фотографування, макіяж…

Жінка на протилежному кінці лінії засміялася.

— Нічого вони не коштуватимуть. Я знаю цей трюк. Ми про це детальніше поговоримо, коли ти прийдеш сюди.

Студія була схожа на попередню, але розмова тут була зовсім іншою. Жінка-фотограф поцікавилася, чому Кристіна сьогодні така сумна — схоже, вона добре пам’ятала їхню першу зустріч. Дівчина розповіла їй, щó відбулося сьогодні вранці. Жінка сказала, що так діється здавна, хоч віднедавна влада почала трохи боротися з такою практикою. У цю саму хвилину в різних місцях планети гарненьких дівчат запрошують показати «потенціал» своєї краси, дорого заплативши за таку можливість. Посилаючись на те, що вони шукають нові таланти, різні сумнівні люди винаймають апартаменти в готелях, розташовують там фотоапаратуру, обіцяють дівчатам, що влаштують їм вихід на подіум протягом року або «повернуть гроші», луплять фантастичну ціну за свої фотографії, запрошують різних невдах на ролі гримерів і перукарів, беруть гроші за влаштування до школи моделей і нерідко потім зникають без сліду. Кристіні ще й пощастило, бо вона була сьогодні у справжній студії, проте вона вчинила дуже розумно, відмовившись від їхніх пропозицій.

— Людину створено істотою марнославною, і її марнославство — річ природна, треба тільки вміти захищатися від його крайніх виявів. Щось подібне відбувається не тільки у світі моди, а й у інших сферах людського життя: письменники нахваляють власні твори, художники рекламують свої виставки, кінематографісти влізають у борги, намагаючись здобути собі місце під сонцем і витримати конкуренцію з великими студіями, дівчата твого віку все кидають і влаштовуються офіціантками у великих містах, плекаючи надію, що одного дня якийсь продюсер відкриє їх талант і зробить із них кінозірку.

Ні, ні, я не робитиму з тебе фотографій тепер. Мені треба краще тебе пізнати, бо натиснути на кнопку фотоапарата — це остання річ у тривалому процесі розкриття таємниць людської душі.

Вони ще трохи поговорили й призначили зустріч на наступний день.

— Ти повинна обрати собі ім’я.

— Жасмина Рись.

Її бажання пробудилися.

Жінка-фотограф запросила її провести вікенд на морському узбережжі на кордоні з Голландією, і там вони присвячували по вісім годин на день усіляким експериментам перед лінзами фотоапарата.

Їй треба було зображувати на обличчі емоції, що їх розбуджували в ній різні слова, такі як «вогонь», «спокуса» або «вода». Показувати добру й погану сторону своєї душі. Дивитися перед собою, вбік, униз, у нескінченність. Уявляти чайок і демонів. Уявляти собі, як на неї нападає чоловік старшого віку, як її замкнули в туалетній кімнаті бару, як її ґвалтують один чоловік або кілька, почуватися грішницею і святою, розпусною і невинною.

Вони робили фотографії просто неба — вона дуже мерзла, але була спроможна реагувати на кожен стимул, підкорятися будь-якому навіюванню. Вони обладнали невеличку студію в одній із кімнат їхнього номера, там звучала різна музика, освітлення змінювалося щохвилини. Жасмина сама наносила макіяж, жінка-фотограф робила їй зачіску.

— Усе гаразд? Навіщо ви марнуєте стільки часу на мене?

— Про це ми поговоримо згодом.

Жінка-фотограф не лягала спати. Вона з вечора до ранку переглядала свою роботу, про щось міркувала, робила якісь помітки. Вона ніколи не казала, задоволена вона чи розчарована результатами.

І лише в понеділок уранці Жасмина (Кристіна на той час остаточно загинула) вислухала її думку. Вони були на вокзалі Брюсселя, де чекали потяг на Антверпен.

— Ти — найкраща.

— Це неправда.

Жінка скинула на неї здивованим поглядом.

— Атож, ти — найкраща. Я працюю в цій галузі вже двадцять років, уже сфотографувала безліч людей, мені доводилося мати справу і з професійними моделями, і з кіноактрисами. Тобто з людьми вельми досвідченими; але ніхто з них, абсолютно ніхто не вмів так виразити свої почуття, як умієш їх виражати ти.

Знаєш, як це називається? Талант. Для певних категорій професіоналів його легко визначити: для кінорежисерів, які спроможні взятися допрацювати загублений фільм і перетворити його на високоприбутковий. Для спортсменів, які б’ють рекорди. Для кіноакторів, чиї творчі здобутки живуть не менш як протягом двох поколінь. Але чи можна з певністю говорити про наявність очевидного таланту, коли йдеться про модель? Так, я можу визначити його з певністю. Бо я професіонал. Тобі вдалося показати своїх янголів і своїх демонів перед об’єктивом фотоапарата, а це нелегко. Я говорю не про молодиків, які полюбляють наряджатися вампірами й приходити на зібрання готів. Я говорю не про дівчат, які прикидаються невинницями і розбуджують інстинкт педофілії, що ховається в чоловіках. Я говорю про справжніх демонів і про справжніх янголів.