Пауло Коэльо - Переможець завжди самотнiй

Вони пообіцяли її подрузі, що зроблять усе можливе, аби її наступна колекція мала успіх. Звичайно ж, вона збереже своє ім’я на етикетку. І звичайно ж, їй буде дозволено користуватися їхніми службами та їхньою пресою. І навіть більше: Хамід Хусейн хотів би купити її марку й інвестувати в неї достатньо грошей, щоб вона змогла організувати собі добру рекламу в італійській, французькій та англійській пресі.

Але він висуває дві попередні умови.

По-перше, цю справу треба вирішувати негайно, щоб вони встигли надіслати повідомлення в завтрашні газети.

Подруге, вона повинна анулювати контракт із Жасминою Рись, яка віднині працюватиме лише для Хаміда Хусейна. Моделей на ринку праці не бракує, і бельгійська модельєрка швидко знайде для неї заміну. А що вона є також її агентом, то й сама заробить на цьому досить грошей.

— Я згодна розірвати контракт із Жасминою, — негайно відповіла її подруга. — Решту обговоримо потім.

Вона так відразу прийняла їхні умови? Жінка, якій вона завдячувала всім, що відбулося в її житті, тепер так легко погоджується розлучитися з нею? Людина, яку вона любить понад усе на світі, завдає їй удару кинджалом у спину?

Один із чоловіків дістає з кишені смартфон.

— Ми негайно надішлемо повідомлення в пресу. Воно вже написане: «Я надзвичайно схвильована можливістю…»

— Стривайте. Я зовсім не схвильована. І не зовсім розумію, про що йдеться.

Проте її подруга вже почала редагувати текст повідомлення, замінивши «схвильована» на «рада» і «можливістю» на «пропозиції». Вона міркувала над кожним словом і кожною фразою. Поставила вимогу назвати точно абсурдно високий гонорар. Чоловіки не погоджуються, кажуть, що це може спричинити інфляцію на ринку. Тоді кінець переговорам, каже вона. Двоє чоловіків просять вибачення, виходять, кудись телефонують по своїх мобілках і відразу повертаються. Пропонують застосувати дещо ухильну фразу, мовляв, сума гонорару буде більш як шестизначною, замість називати точну цифру. Потискають обом жінкам руки, кажуть кілька схвальних слів про колекцію та про модель, вкладають ноутбук та портативний принтер у течку і просять записати на мобілці одного з них слова формальної згоди як доказ того, що їхні переговори про передання Жасмини завершилися успішно. Вони виходять так само швидко, як і ввійшли, розмовляючи на ходу по мобільних телефонах, ще раз попросивши Жасмину, щоб вона не затримувалася більш як на п’ятнадцять хвилин — її участь у сьогоднішній гала-вечірці передбачена контрактом, який вони щойно уклали.

— Приготуйся до вечірки.

— Ти не повинна вирішувати за мене, як мені жити. Ти знаєш, що я на це не згодна, але ти не дала мені навіть можливості висловити свою думку. Я не хочу працювати на інших.

Жінка обирає найкращу сукню серед тих, які досить безладно розкидані по кімнаті, білу, з гаптуванням у вигляді метеликів. На мить замислюється, які вибрати черевики та сумочку, проте дуже швидко ухвалює рішення — часу гаяти не можна.

— Вони забули попросити, щоб ти вдягла сьогодні вночі одну із суконь марки Хаміда Хусейна. Тож ми маємо нагоду показати одну з моєї колекції.

Жасмина не вірить у те, що чує.

— То я піду туди тільки задля цього?

— Атож. Тільки задля цього.

Вони стоять одна навпроти одної, жодна не відводить погляду.

— Ти брешеш.

— Звичайно, брешу. Вони обіймаються.

— Від того вікенду на пляжі, коли я зробила твої перші фотографії, я знала, що рано чи пізно цей день настане. Він трохи затримався, зате тобі вже дев’ятнадцять років, ти доросла й готова прийняти виклик. Інші особи вже пропонували мені це. Я завжди відповідала на такі пропозиці «ні» й запитувала себе, чи я боялася тебе втратити, чи вважала, що ти ще не готова. Сьогодні, коли я побачила в партері Хаміда Хусейна, я відразу зрозуміла, що він прийшов не тільки тому, що хотів віддати шану Анн Саленс, — він мав щось інше на думці, й цим іншим могла бути лише ти.

Мені переказали, що він хоче поговорити з нами. Я не знала, щó мені робити, але назвала готель, у якому ми зупинилися. І зовсім не здивувалася, коли вони прийшли сюди з цією пропозицією.

— Але чому ти її прийняла?

— Бо хто любить, той дарує свободу. Твої можливості набагато перевищують ті, які я можу запропонувати тобі. І я тебе благословляю. Хочу, щоб ти одержала те, на що заслуговуєш. Ми й далі будемо разом, бо тобі належить моє серце, моє тіло і моя душа.

Але я збережу свою незалежність — хоч і знаю, як важливо в нашій галузі мати патрона. Якби Хамід прийшов до мене й запропонував купити мою марку, я б, не вагаючись, продала її йому й стала б працювати на нього. Але він виявив інтерес не до мого таланту, а до твоєї роботи. Тому я вважаю нижче своєї гідності прийняти цю частину його пропозиції.