Пауло Коэльо - Переможець завжди самотнiй

Тому вона обдаровує всіх прощальною усмішкою і йде далі.

У кінці коридору її оточує гурт журналістів. Вони хочуть знати все про грандіозний контракт, який вона уклала з одним із найуславленіших модельєрів світу. Їй хотілося б їм відповісти: «Це неправда».

— Ми обговорюємо деталі, — каже вона.

Вони наполягають. До неї наближається телевізійна камера й журналістка з мікрофоном у руці. Запитує, чи вона задоволена сьогоднішніми подіями. Атож, вона гадає, що показ мав великий успіх, і наступним кроком модельєра — Жасмина вважає за потрібне назвати її ім’я — буде участь у Тижні Високої Моди в Парижі.

Схоже, журналістка навіть не знає, що сьогодні пополудні відбувся показ колекції мод. Запитання тривають, але тепер вони вже фільмуються.

Не розслаблюйся, відповідай лише те, що цікавить тебе саму, а не те, що вони намагаються з тебе витягти. Вдавай, ніби не знаєш деталей, про які розпитують, і розповідай про успіх показу, про гідне вшанування пам’яті Анн Саленс, геніального модельєра, яку було забуто тільки тому, що не мала щастя народитися у Франції. Якийсь молодий журналіст, із претензіями на дотепність, запитує, якої вона думки про цю гала-вечірку, й вона відповідає йому з такою самою іронією в голосі: «Даруйте, але ви мені ще не дали туди увійти». Колишня модель, а тепер ведуча однієї з телекомпаній запитує, як вона себе почуває після підписання контракту, який передбачає, що вона буде «обличчям» наступної колекції Хаміда Хусейна. Трохи більше обізнаний професіонал хоче знати, чи правда, що згідно з укладеним контрактом вона тепер зароблятиме за рік більш як шестизначну суму.

— У пресрелізі мали б написати, що сума має бути семизначною, вам не здається? Або просто повідомили б, що сума перевищуватиме мільйон євро, замість примушувати читачів загинати пальці, вам не здається? Або написали б «число із сімома нулями» замість «більш як шестизначне число», вам не здається?

Їй нічого не здається.

— Ми обговорюємо умови контракту, — повторює вона. — Будь ласка, дозвольте мені трохи подихати свіжим повітрям. Потім я відповім на всі ваші запитання.

Брехня. Потім вона сяде в таксі й повернеться додому. Хтось запитує в неї, чому на ній одяг не від Хаміда Хусейна.

— Я завжди працювала з цією модельєркою.

Вона знову називає її ім’я. Кілька журналістів записують його. Інші пускають повз вуха. Вони тут для того, щоб добути відомості, які хочуть опублікувати, а не для того, щоб відкрити істину, що лежить під фактами.

Її рятує ритм, у якому відбуваються події на таких святах: у коридорі фотографи вже вигукують інше ім’я. Так ніби їхні рухи оркеструються невидимим диригентом, журналісти, що оточують її, обертаються й бачать, що з’явилася ще одна знаменитість вищого розряду. Жасмина користується тими секундами, протягом яких група вагається, й рушає в напрямку муру, що огороджує гарний сад, перетворений на салон, де гості п’ють, курять, проходжуються туди-сюди.

Вона теж зможе там чогось випити, покурити, подивитись на небо, наткнутися на парапет, обернутися й піти геть. Вона помічає, що якась дівчина та дуже химерна істота — схожа на андроїда з науково-фантастичного фільму — невідривно дивляться на неї, стежачи за кожним її кроком. Схоже, вони також не знають, щó їм тут робити, варто підійти до них і про щось поговорити. Вона підходить і називає себе. Химерна істота дістає з кишені мобілку, робить гримасу, просить пробачення й каже, що їй треба відійти на кілька хвилин. Дівчина залишається й дивиться на Жасмину з таким виразом, ніби хоче сказати: «Ти зіпсувала мені вечір».

Жасмина жалкує, що прийняла запрошення на це свято. Його принесли двоє чоловіків, коли вони з подругою готувалися піти на скромний прийом, організований БАВО (Бельгійською Асоціацією Виробників Одягу, що контролює і просуває моду в її країні). Запрошення на таке врочисте свято спершу не здалося їй чимось неприйнятним; її одяг побачать, і якщо фотографії будуть опубліковані, то можуть зацікавитися й ім’ям тієї, що його створила.

Чоловіки, які привезли запрошення, поводилися з бездоганною чемністю. Сказали, що на вулиці її чекає лімузин; вони, мовляв, переконані, що для такої досвідченої моделі, як вона, п’ятнадцяти хвилин цілком вистачить, щоб зібратися. Один із них відкрив теку, дістав із неї ноутбук і портативний принтер і сказав, що вони приїхали укласти контракт, найграндіозніший із тих, що досі були укладені в Канні. Вони ще обговорять деталі, уточнять деякі пункти, і її агент — вони знали, що жінка, яка була з нею поруч, є також її агентом, — підпише його.