Лариса Денисенко - 24:33:42

У Милицi падає буряк. "Мудак може бути поголеним мудаком i чудово знати, хто такий Грiн. Натомiсть вiн може не знати, хто такi Вахмурка i Гржемелiк, думати, що всi жiнки - повiї, а не стерви, i нiкого не хотiти трахнути взагалi", - зауважує Милиця. Вiн полiз за буряком, який виявився спритним хлопчиною - чкурнув вiд Милицi пiд стiл. "Мудаки ще люблять жонглювати овочами, а потiм принижуватися та просити їх виповзти з-пiд столу", - кажу я. "Мудаки, може, i жонглюють час вiд часу. Коли вони вiльнi вiд своїх повсякденних зайнять, - чую я пiд столом. - А повсякденно вони беруть светри молодих дружин своїх батькiв i замислюють светрове викрадення або навiть вбивство. От чим вони, переважно, займаються, приятелю". Я чую пiдстолове реготiння.

"От тобi смiшно, так? А ти знаєш, що вона вчора запитала: "А як там Милиця поживає?" - "Серйозно? Її це цiкавить? Клас! Що ти вiдповiв?" - "Слухай, може, виповзеш? Якось незручно спiлкуватися, коли ти вовтузишся пiд столом". - "Не хвилюйся, твiй член в безпецi. Я буду поки що тут. Тут нормально". - "Кляту Шу насправдi не цiкавить, як ти поживаєш, вона постiйно вигадує теми для розмови зi мною, i ти - унiверсальна тема. Але ти зовсiм не звернув увагу на те, як вона тебе назвала". - "Повтори!" - "Милиця!" - "То й що?" - "Не то й що. Ти для неї - Милицький Сергiй Владленович, от хто. Ну, я не звiр, можна - Сергiй. Можна було запитати, наприклад: "Макс, а як поживає твiй приятель Сергiй?" А не Милиця. Милиця - ти для мене i батька". - "Та я майже для всiх Милиця. Менi не шкода". - "Менi шкода. Я не хочу, щоб вона зазiхала на моїх друзiв, це не її справа". - "А її светри - це твоя справа?" - "Слухай, я iнколи не можу збагнути на чиєму ти боцi. То на якому ти боцi, Милиця?" - "Зараз на правому. Лiвий я вiдсидiв". Милицi надзвичайно весело.

"Я вчора мав вiльний час на роботi". - "I на що ти його згаяв?" - "Я не згаяв, я шукав в Iнтернетi, що вiдбувалося в 1973 роцi." Милиця виповз з-пiд столу. Без буряка. "I що тодi вiдбувалося?" - "Та багато чого. Тобi цiкаво?" - "Ну! Я навiть не уявляю собi, що тодi могло вiдбуватися. Мої батьки ще навiть не познайомилися. Хоча… якщо пригадати, то в цей рiк помер Брюс Лi. Я це точно знаю, бо вчора дивився про нього передачу. Ти не дивився? Даремно, дуже цiкаво було. Показували, як вiн - туди рука - фуаях, сюди ногою: вжих, бемциць, шия - уееее, знову нога - вжих, просто супер. I таке враження, що гепається прямо на яйця, а - нi, встає, наче огiрочок! Якби так впасти на яйця, не думаю, що можна було б так легко пiдвестися ще й посмiхатися, тут якась схiдна таємниця… Що ти набурмосився? А, зрозумiло. Звiсно, що про таке не цiкаво слухати, треба побачити. О! А ще тодi понароджувалися лялечки! Я колись вiдслiдковував хронологiю народжуваностi красунь. Чого ти мовчиш, пам'ятаєш, я тодi намагався вирахувати, коли народжуються красунi. Так от… 1973 рiк… згадав! Єва Герцигова, Хайдi Клум, Нiв Кемпбел та Тайра Бенкс! Вони вже зараз тiтки, мабуть! Блiн, а я б iз задоволенням з кожною з них пере… то що ти кажеш?"

Я сказав Милицi, що в його головi купа смiття i треба щось iз цим робити. Милиця зауважив, що вiн не винний в тому, що в нього хороша пам'ять. "Але ти хотiв розповiсти про 1973 рiк! То й чого ти мовчиш?" В цьому був весь Милиця: вiн спочатку верз те, що спадало йому на думку, а потiм обов'язково ображався через те, що хтось, на його думку, замовчував iнформацiю. Йому не випадало замислитися, що декому просто не давали рота розкрити. Але я фiзично не мiг сердитися на нього довго. Втiм, на нього нiхто довго не мiг сердитися, бо то був Милиця, а вiн завжди такий.

"Уяви собi. В 1973 роцi "Квiни" випустили мiй улюблений альбом "Квiн", а Юрайя Хiп "Солодку свободу". - "Це класнi штуки!", - зауважив Милиця. "I це ще не все. "Пiнки" випустили "Темний бiк Мiсяця". Взагалi для музики то був класний рiк: "Абба", Стiв Вандер, "Лед Зепелiн", "Бi Джiс" - всi випустили альбоми, а деякi навiть два!" - "Ну, а чого їм не випускати? В Америцi були класнi часи!" - "В Америцi все було так, як є зараз, щоб ти знав. Наприклад, вона активiзує вiйну на Ближньому Сходi при наявнiй паливнiй кризi з одного боку (одинадцять арабських держав погоджуються щодо щомiсячного скорочення видобутку нафти на 5% допоки США не змiнять свою полiтику на Ближньому Сходi), а з iншого боку - зупиняють вiйну проти В'єтнаму". - "Якби не араби з нафтовими вибриками, вони б азiатiв ще потурмосили, як на мене". - "Я й кажу! Ти - песимiст. Краще святкувати закiнчення однiєї вiйни, нiж концентруватися на початку iншої. Музики радiють миру! Вони ж всi були проти вiйни! Дiти квiтiв й таке iнше!" - "В мене таке враження, що ти мене не слухаєш". - "Чого ти прискiпуєшся? Я уважно слухаю. Можу повторити все, що ти сказав, але - продовжуй!"