Андрiй Головко - Бур'ян

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрiй Головко - Бур'ян» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Бур'ян: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Бур'ян»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Бур'ян — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Бур'ян», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Тодi Давид:

— Да, у вас тут щось того… Матюха от… Тихо в кузнi. Лише сопiв мiх та трiскотiло вугiлля. Нiхто нi слова. I вже по тому мовчали бiльше. Розпитували Давида про новини, про службу там, у Ташкентi, що там по газетах. А за своі життя мовчали. Поживеш, мовляв, сам побачиш.

Давид знав, чого це: "Матюха" — страшне було слово для них. I не допитувався дуже — все одно побояться; хоч дядько Петро й знав його, але це ж чотири роки минуло. А за цей час… Адже й Матюха колись у партизанах був, а тепер…

Вiн пiдвiвся, кинув цигарку i, мiцно тиснучи руки ковалевi й тому сибiряковi, сказав весело:

— Так руку, значить, дядьку Климе? Аби ми хотiли, а що бiля властi тут у нас сучi сини та п'яницi — нiяка сила!

Очi з — пiд кудлатої шапки глянули на нього пильно. А руку стиснув дуже. Так i розлучилися.

Пiсля курної кузнi морозне осiнні повiтря залило лице Давидовi рум'янцем. Пах бур'яну сухого вiйнув iз давнини, iз спогадiв, якiсь забутi сни. Перед очима просто лiворуч — став за вербами, а обiч ставу — зелена озимина. Отут i виселок, вiд ставу, нижче саду економiчеського. Де ото халупа ковалева. Давид мружить очi, дивиться, i в напруженiй уявi — на тому зеленому майданi: халупки, молоденькi деревця понасаджувано. Якихось кротiв наче селище. З усiх бокiв до майдану хлюпають чорнi рiллi, як повiдь весняна. Це тiльки — тiльки оселилися. Ще мружить очi Давид i сам не впiзнаі: чи їхнiй виселок?.. Великий сад з отих дерев уже вирiс. У саду бiлi будинки великi. А де гребля прорвана, де водяний млин, — електростанцiя. I стовпи потягли дроти по висiлку, понад будинками, у двiр, до загонiв, до ферми, до сельбуду… I по шляхах — на Щербанiвку, на Обухiвку… На всi боки.

За вербами чайка кигикнула. Кинувся Давид. А може, й не чайка, може, то свист Iлькiв? Брiв бур'яном у двiр, де будiвлi цеглянi. Чiплялись реп'яхи до шинелi. Пахло жовтавим листом кленовим i бур'янами. I на дворi бур'яни буйнi поросли. Навiть у покоях, нежилих тепер, у дiрки вiкон видно було пасма бур'яну. Та стiни добрi. О, вiк ще стоятимуть! Тiльки покрiвлю на сараї, на конюшнi дай. Ось комори — гамазеї. Аби родило, і куди зсипати. Загони, конюшнi…

Давид ходив по двору, оглядав стiни, про себе щось розраховуючи. Збоку б хтось глянув — iнженер то ходить, що йому треба обрахунок на ремонт скласти.

— Да, будiвлi ще добрi, — аж уголос сказав. Кинув ще поглядом навколо й рушив повз загони.

А тут мур розвалений од саду. На латку подзьобану очi впали, i… гаркнули залпи в оту нiч, лiтню, тривожну, коли палав маіток: отут розстрiлювали. Червоне з — за муру сонцем вечiрнiм залляло бур'яни. Шелест десь iз — за муру. I враз у прогалину на бур'яни як стрибне бузiвок — потолочив їх. Сам — сонцем заллятий, хвiст догори. I молодим телячим баритоном як шарпоне нiму ту бур'янову тишу, аж луна помiж будiвлями, за муром, у саду.

Аж Давид усмiхнувся — так зрадiв телячому ревовi. А з саду, з — за муру, ще шелест по листi — кроки чиїсь. Парубок тiльки до муру хотiв, як у прогалину назустрiч дiвчина в сiрiй свитi так i налетiла на нього.

— Ой! — тихенько з несподiванки i одхилилась, щоб дати пройти йому. А вiн — чудний такий: на неї дивиться, тодi одiрвався, одхилив голову, очей з очей не зводить. I вона… Потiм хлюпнулись безоднi пiд бровами в неї; крутнулась i побiгла бур'янами. Ще оглянулась, побiгла.

Давид стояв як стовп.

Уже не було чути нi шелесту, нi крокiв. Теля десь за двором ревнуло. Тиша i бур'яни. А вiн тодi рукою до чола, провiв — аж гаряче.

— Та вона ж десь у наймах…

IV

Уже зовсiм смеркало, як Давид пiдходив до села. Зразу за кладовищем, на вигонi край слободи, махали крилами вiтряки. Один тiльки стояв обiч iз перебитим крилом. I пусто на вигонi. Нагнав жiнку якусь по дорозi — везла з дiвчинкою возик з мiшком од млина. Минаючи, поздоровкався, i жiнка сказала: "Драстуй". А не пiзнав Давид, хто така. Таки поночi вже. Де — не — де по хатах свiтили свiтло. Отак — блимне маленькими вiконечками — саме сiрник чиркне, потiм примружить їх i дивиться довго, не мигаючи, в темряву.

Повз церкву як проходив, неприімно вразило Давида: пахло фарбою свiжою. На тополях в оградi на ночiвлю мостилось гайвороння. "А от у школi немаі шибок, це — факт", — подумав. На розi темно зяяла вона чорними великими вiкнами, лише двоі вiд дороги блiдо свiтилися, i на завiсi бiлiй то виступала, то гасла чиясь тiнь.

За рiг бiля школи звернув Давид у вулицю. Тихо й порожньо в нiй. Шумiв вiтер за тином, по садках, поза хатами — листя пожовкле зривав: метеликами лiтало воно й падало стиха на вулицi, по дворах. Десь аж на тiм краю села два голоси парубочi хрипко горлали пiснi. А знизу, за городами, мабуть, бiля мосту, важко чмихав паровий млин. I — вiтряна нiч, тому дихання млинове нерiвне, немов iз перебоями: чмих, чмих… чмих. За городами ж, по той бiк Псла, смугою чорною — лiс. I шумить, шумить по — осiнньому. А Давидовi спогади — зеленi, веснянi.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Бур'ян»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Бур'ян» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Арсений Головко - Вместе с флотом
Арсений Головко
Андрiй Чайковський - За сестрою
Андрiй Чайковський
Андрiй Чайковський - ЧОРНІ РЯДКИ
Андрiй Чайковський
Андрiй Чайковський - Сагайдачний
Андрiй Чайковський
Геннадий Головко - Там-2 (Георгий)
Геннадий Головко
Александр Головко - Поэт и Лампа
Александр Головко
Александр Головко - Страна знакопрепинания
Александр Головко
Геннадий Головко - Хождение по мукам
Геннадий Головко
Геннадий Головко - Новогоднее
Геннадий Головко
Геннадий Головко - Петрова притча
Геннадий Головко
Отзывы о книге «Бур'ян»

Обсуждение, отзывы о книге «Бур'ян» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x