Андрiй Головко - Бур'ян

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрiй Головко - Бур'ян» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Бур'ян: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Бур'ян»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Бур'ян — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Бур'ян», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

I от — плакуча верба бiля млина над урвищем ламаі руки, хитаі головою, мов журить когось: "А — і!.." I шумiли верби хором жiночим, тужливим.

По греблi пройшов Давид повз водяний млин. З — за безлистого саду, як крiзь сивий серпанок, червонiли цеглянi будiвлi. Обiч пiд садом бiлiла хата, челядня, жовтiв невеличкий ожеред соломи. Ближче, — з кузнi вилiтав сизий димок, а раптом не стало, i тодi з кузнi загупало молотом по ковадлу: гуп — дзень.

Хтось живе в економiї.

З греблi Давид просто й звернув до кузнi. Побрiв рудою жаливою та бур'яном понад ставом. Обiйшов ярок, порослий ожиною, молодняком, i пiдiйшов до кузнi — землянки. Молот не гупав. Чути було з землянки — сопiв мiх i гомiн тихий.

Давид спустився сходами в землянку. Бiля горна — коваль.

Так i зарум'янилось лице Давидове радiстю:

— Здрастуйте, дядьку Петре!

— Здрастуй… товаришу! — мовив од горна сивий iз закуреним обличчям коваль, пильно вдивляючись у червоноармiйця. Видно було, що не пiзнав.

А Давид — той одразу впiзнав дядька Петра. А то незнайомi два: хлопчисько дув мiх та якийсь кремезний чолов'яга рудобородий сидiв пiд стiною в солдатськiй ватянцi i в кудлатiй сибiрськiй шапцi. Вiн, видно, помагав ковалевi кувати, а це лише сiв i крутив здоровенну цигарку. Як слинити, пiднiс її до рота, тодi скоса пильно глянув на червоноармiйця бiля дверей. I всi мовчки дивились.

Давид аж усмiхнувся:

— Та Давид, ковальчук ваш, дядьку Петре!

— Ну от, скажи ти! — здивовано й радiсно аж руки розвiв коваль. — Не признався б — нiяк не пiзнав би. Правда ж, i часу минуло. Це ж парубiйком iще, за денiкiнцiв, як у кузнi за ковальчука працював. Ох, i одчаяка ж був! — Звернувся вже до сибiряка. — Вiд партизанiв був приставлений. А це, мабуть, iз служби?

— Да, прямо з станцiї. Iду — дивлюсь: димок у кузнi. Ви, значить, так i зосталися тут?

Сопiв ковальський мiх, трiскотiло вугiлля, а коваль старий ще вiхтиком покропив його водою i заговорив:

— Вiк в оцiй кузнi, — з дванадцяти рокiв. Усю силу в нiй на цьому ковадлi по шматочку виклав i молотом розплющив, у чересла, в лемешi панськi перекував. Тут i помиратиму. Спасибi, таки вiдчужили хоч хату та кузню, мене надiлили. Кую тепер. А вмру — о, і кому замiстити коваля старого! — I вiн усмiхнувся до хлопця бiля горна, хитнув з батькiвською ласкою головою на нього, замурзаного, як циганчатко. Враз iз горна вихватив червоний шмат залiза на ковадло, — дзень, дзень… Рудий чоловiк тодi взяв молот — гуп!..

Аж iскри по кузнi, аж iржаве шмаття залiза по полицях ожило — задзвенiло.

Давид дивився, як молоток та молот мiсили червоний шмат залiза. Вже буряковий вiн, темнiшаі. Тодi коваль знов у горно його, засопiв мiх.

А тепер i вiн закурить. I, цигарку крутячи, ще другого сина згадав: "От ще б Степан iз служби повернувся: вже 1902 рiк забрали, а все нема чогось. Та строку Зiнька ще добула б — тодi всi дома б. Давид, мабуть, i не пам'ятаі її?" — "О, чого б же не пам'ятаі!" — "Тодi ще пiдлiтком була, а тепер дiвка вже". Давид почервонiв i щось хотiв спитати, та дядько Петро заговорив:

— Повеснi ж дожилися, — хлiба не стало, та й мусив дитину вiддати за п'ять пудiв жита та чоботята там, хоч старi. Цур їм iз такими заробiтками!

Тодi бородатий чоловiк:

— Е, шкода. За зиму хлiб поїмо, та й знов повеснi — куди б хоч за харч дiтей розiпхати. Життя наше таке. Голову витягнеш — зад угрузне, зад витягнеш — угрузне голова. А вже нас, так iменно, як трясовина, злиднi засмоктують. Пручаішся, б'ішся, а воно все глибше — по груди, по горло.

З Сибiру ж i вони як приїхали, худоба ще була. А воно саме пiд голод, — поїли худобу. Лишилися голi — голiсiнькi по чужих хатах. Сiм родин вернулося їх з Зеленого Клину: обухiвськi та з Щербанiвки двi. Ну, дали — таки землi, та що з нею голiруч зробиш, та ще як за десять верстов?

— Тодi ж казав: згуртуймось у колектив та на всiх хоч пару коней залишiмо. Та домагаймось, щоб на хутiр, сюди, виселитись, до землi ближче. Хоч у землянках жили б та завжди б її пiд руками, на очах мали. Та куди тобi — комунiя! А воно, бач, нашi ж таки сибiряки… Оце якось бачився в городi — комуною живуть. "Маяк" пiд Сорочинцями. Добре живуть. А ми домнялись, а тепер…

Давид аж захвилювався радiсно вiд сибiрякових слiв: це ж його мрiя — колектив отут, у дворi. Сказав весело:

— А тепер що ж, дядьку, пiзно хiба, чи що? От землевпорядкування провадитимемо, згуртуімось та й вийдемо на виселок сюди.

Лише рукою махнув сибiряк. I коваль безнадiйно:

— Е, сину, тут як дали декому землевпорядкування… Тихiн Кожупiний i досi кров'ю харкаі. Що ти хотiв, сину, як мужик темний, а бiля властi — сучi сини та п'яницi.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Бур'ян»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Бур'ян» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Арсений Головко - Вместе с флотом
Арсений Головко
Андрiй Чайковський - За сестрою
Андрiй Чайковський
Андрiй Чайковський - ЧОРНІ РЯДКИ
Андрiй Чайковський
Андрiй Чайковський - Сагайдачний
Андрiй Чайковський
Геннадий Головко - Там-2 (Георгий)
Геннадий Головко
Александр Головко - Поэт и Лампа
Александр Головко
Александр Головко - Страна знакопрепинания
Александр Головко
Геннадий Головко - Хождение по мукам
Геннадий Головко
Геннадий Головко - Новогоднее
Геннадий Головко
Геннадий Головко - Петрова притча
Геннадий Головко
Отзывы о книге «Бур'ян»

Обсуждение, отзывы о книге «Бур'ян» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x