Тарнавський О. Два силуети Ірини Вільде // Сучасність. — 1983. — Ч. 6 Передрук: Тарнавський О. Відоме й позавідоме. — К.: Видавництво „Час" 1999. — С. 189–197.
Мафтин Н. Мала проза Ірини Вільде: неповторність індивідуального голосу. — Івано-Франківськ: Плай, 1998. — С. 35.
Захарчук І. Тендерна асиметрія канону соціалістичного реалізму: версія Ірини Вільде // Дивослово. — 2006. — № 6. — С. 52.
Розмову провадив головний редактор журналу Михайло Рудницький.
Неслухняний, пустотливий підліток (нім.).
Шваби — німецький субетнос, населення колишнього герцогства Швабія (південно-західний регіон країни). Так у Центрально-Східній Європі зневажливо називали всіх німецьких колоністів.
До Відня (нім.).
Реґат — давнє румунське королівство. Йдеться про власне румунські етнічні землі на відміну від української Буковини, яка після I світової війни була приєднана до Румунії.
трафіка — тютюновий кіоск. — Прим. авторки.
До побачення! (нім.).
„форцуґ" (нім.) — відмінник. — Прим. авторки.
Діти, уявіть собі (нім.).
випадково (нім.).
громовідвід (нім.).
будинок (рум.).
другий клас початкової школи.
Що нового чувати? (нім.).
Чи не правда? (нім.).
Ходіть уже, ходіть (нім.).
Гірський масив на Буковині.
Головна вулиця (нім.).
Ґранічери — румунські прикордонні жандарми. — Прим. авторки.
„українського ліцею" (рум.).
Пустощі — це не добре (нім.).
„Коли я був у Відні" (нім.).
„дуже добре" (рум.).
„Балади та ідилії" (рум.).
Кошбук Джордже (1866–1918) — рум. поет, у його творчості домінують селянські та патріотичні мотиви: зб. „Пряжа", „Пісні відваги".
Я хотіла (рум.).
„Православного ліцею" (рум.).
вулиця Садова (нім.).
Як вас звати? (нім.).
Русин (нім.).
четвертий ліцей (рум.).
Конференція — підсумкові іспити в гімназіях.
Діти (нім.).
Увага! (нім.).
Пролісок (нім.). Можливо, йдеться про фортеп'янну п'єсу П. Чайковського з циклу „Пори року".
Румунська пасторальна балада. Вважається однією з вершин румунського фольклору
Десь в маленькому краю,
Де земля є райська… (рум.).
Ось ідуть стежиною (рум.).
Сходять вниз долиною… (рум.).
угорець (рум.) .
Історичний край у Східних Карпатах.
Великої Румунії (рум.).
три чабани (рум.).
незадовільно, погано (рум.).
мінус задовільно (рум.).
державні австрійські кольори.
отже (нім.). Йдеться про пом'якшене (альвеолярне, середнє між твердим і м'яким) [л] в українських говірках Буковини і подібне до нього [л] в німецькій мові, яке гімназисти, однак, вимовляли твердо, тобто неправильно.
„Ранковий листок" (нім.) — назва газети.
Я думаю, що ти нічого не матимеш проти (нім.).
У міжвоєнну добу Галичина була для Буковини особливо важливим епіцентром національно-культурного тяжіння, оскільки там, в умовах Польщі, зберігалися набагато сприятливіші і вільніші можливості культурного розвитку, насамперед завдяки вищому рівню національної свідомости українців.
У Західній Україні етнонім „українці" витіснив попередню самоназву — „русини" — щойно на поч. XX ст. Цей процес видозміни національного самоозначення означав поглиблення української ідентичності і її уніфікацію.
Музичне товариство (нім.).
Натура та бісова, дика тварина (рум.).
Читать дальше