Чак Палагнюк - Розкажи все

Єдина причина, з якої Кетрін Кентон узагалі погодилася лягти до лікарні, полягала в тому, що вона так полюбляла втікати. У перервах між зйомками вона палко бажала взяти участь у драмі, де потрібно долати замкнені двері, огороджені ґратами вікна, заспокійливі засоби та гамівні сорочки. Робить крок у будинок із холодного провулка, пара йде у неї з рота, моя міс Кеті взута в картонні пантофлі. Не Мадлен Віонне [53] Мадлен Віонне (1876—1975) — французький дизайнер, прозвана «королевою косого розрізу» та «архітектором серед кравчинь». . Вона вдягнена в тонку сукню під шубку із чорно-бурої лисиці. Не Віра Максвелл [54] Віра Максвелл (1901—1995) — легендарний дизайнер спортивного одягу. . Щоки міс Кеті лущаться від сонця й тому рожеві. Вітер розкидав її золотаво-каштанове волосся, яке стало наче великі хвилі. Її сині пальці стискають ручки сумки для покупок, котру вона підіймає, щоб поставити її на кухонний стіл.

У третій дії сценарію Гелман керує «Енола Ґей» [55] «Енола Ґей» — стратегічний бомбардувальник моделі В-29 «Суперфортеця» 509-ї Змішаної групи ВПС армії США, який 6 серпня 1945 року скинув ядерну бомбу «Малюк» на Хіросіму. Літак названо на честь Еноли Ґей Тіббетс, матері командира і пілота Пола Тіббетса. , а той мчить, майже торкаючись японських сосен, і гігантських панд, і гори Фудзі, на своєму шляху до Хіросіми. В уявному епізоді камера наближається до Гелман, яка розмахує мачете, намагаючись каструвати Джека Ворнера [56] Джек Ворнер (1892—1978) — президент та рушійна сила «Ворнер Бразерс». . Вона здирає шкіру живцем із Луїса Б. Майєра [57] Яуіс Б. Майер (1884—1957) — один з перших кінопродюсерів, відомий як керівник та один із засновників голлівудської студії « Metro-Goldwyn-Mayer» та Американської кінематографічної академії мистецтв та наук, яка щорічно влаштовує кінопремію «Оскар». ; він кричить і стікає кров’ю. Вона сильніше стискає пальці на важелі, котрий відкриває бомбовий відсік. Її смертоносний вантаж мерехтить чистим світлом, як наречена, вкрита дрібними перлами й білим мереживом, що майорить на вітрі.

У своїй власній кухні моя міс Кеті опускає руки в сумку для покупок і витягає звідти кудлатий шматок своєї шуби. Нерівна купа волосся, здається, тремтить, коли вона кладе її на сценарій Гелман. Два ока із чорних ґудзиків блимають і відкриваються. На столі вологий і кудлатий жмуток скорочується, а потім вибухає голосним «апчхи». Між двома очима-ґудзиками шерсть розходиться, і з’являються два ряди крихітних, гострих зубів. Гаряче дихання, клапоть рожевого язика. Цуцик.

Навколо нової діамантової обручки її руки, руки кінозірки посічені і вкриті струпами засохлої червоної крові, заплямовані старою кров’ю. Простягнувши руки, щоб я побачила зворотний бік обох долонь, міс Кеті каже:

— У цій лікарні був колючий дріт.

Її шрами від колючого дроту такі ж жахливі, як будь-які рани, котрі Ліліан виставляє напоказ, як отримані в бригаді імені Авраама Лінкольна [58] Бригада імені Авраама Лінкольна — група добровольців, які служили в міжнародних бригадах під час громадянської війни в Іспанії. . Не такі серйозні, як шрами Ави Ґарднер після кориди з Ернестом Гемінґвеєм. Чи шрами Ґора Відала, отримані ним від Трумана Капоте.

— Я підібрала бідолаху, який заблукав, — каже міс Кеті.

Я питаю, кого саме. Собаку чи чоловіка?

— Це пекінес, — каже міс Кеті. — Я охрестила його Лавербоєм.

Найостанніший із «Джаз-бенду колишніх», Пако, прибуває після сенатора, котрий прибув після хлопчика з хору підорів, котрий прибув після сталеплавильного магната, котрий прибув після актора-невдахи, котрий прибув після дешевого позаштатного фотографа, який прибув після великого кохання із старших класів школи. І всі вони — ті собаки, що заблукали, і чиї фотокартки вишикувалися на камінній поличці в її розкішному будуарі нагорі.

Виставка пройдисвітів із тих, кого Волтер Вінчелл назвав би «Жили недовго і нещасливо».

Кожна романтична пригода, той тип самовбивчої поведінки, який Гедда Гоппер назвала би «Одружись на Карі». Замість того, щоб устромити меч собі в живіт, ти раз за разом кидаєшся на найнедоречніший ерегований пеніс.

Хлопці, з якими одружується міс Кетрін, вони не стільки її чоловіки, скільки зірки другої величини. Сувеніри. Кожен із них просто свідок, який має підтвердити її останню сміливу пригоду, як Реймонд Мессі чи Фредерік Марч [59] Реймонд Мессі, Фредерік Марч — американські актори. , будь-який виконавець головної ролі, поруч із яким вона може битися у «Столітній війні». Граючи Амелію Ергарт [60] Амелія Мері Ергарт (1897—1937) — американська авіаторка, одна з перших жінок-пілотів, перша жінка, що перелетіла Атлантичний океан. Була також відома як оратор, письменниця, журналістка і популяризатор авіації. Була кумиром раннього руху фемінізму. , яка заховалася із шампанським і білуговою ікрою в романтичній кабіні пілота Чарлза Ліндберґа [61] Чарлз Ліндберґ (1902—1974) — американський льотчик, який у 1927 році здійснив перший трансатлантичний переліт із заходу на схід. під час його довгого польоту над Атлантикою. Клеопатру, яку викрали під час Хрестових походів і видали заміж за короля Генріха VIII.