Чак Палагнюк: Розкажи все

На першій сторінці сценарію Роберт Оппенгаймер [45] Роберт Оппенгаймер (1904—1967) — американський фізик, керував створенням американської атомної бомби (1943—1945). Виступив проти створення водневої бомби і через це та зв’язки з комуністами в 1953-му був звинувачений у «нелояльності» й усунений від секретних робіт. намагається розробити найкращий метод прискорення дифузії часток, поки Ліліан не дістає сигарету «Лакі Страйк», не випиває одним ковтком порцію віскі «Д’юарз» і відштовхує Оппенгаймера від безладного рівняння, що займає всю довжину величезної дошки. Використовуючи слину і свій олівець для брів, Лілі змінює швидкість розщеплення збагаченого урану, в той час як Альберт Ейнштейн спостерігає за цим. Ляснувши себе по лобі долонею, Ейнштейн каже: «Lilly, meine liebchen, du bist eine genious!». [46] Лілі, люба моя, ти ж геній! (Нім.)

Вікно кухонних дверей. Щось стукає з того боку. Це дзьобає птах у провулку. Гострий кінчик чогось дзьоб-дзьоб-дзьобає по шибці. У сонячних променях раннього ранку тінь чогось ширяє відразу ж за запиленим вікном, і блискучий кінчик довбає, вистукує якесь повідомлення по той бік шибки. Якась пташка, що загубилась, умирає з голоду й холоду. Викопує, вистругує крихітні ямки.

У цьому епізоді Ліліан крутить номер «Нью Массиз» [47] Соціалістичний журнал. , скручуючи його в щось подібне до жезла, яким вона дає ляпаса Крістіану Діору. Гаррі Трумен зібрав докупи найбільші голови світової моди, щоб придумати оригінальний вигляд його абсолютної зброї. Коко Шанель вимагає блищиків. Одна із сестер Періш [48] Сестри Періш — дизайнери інтер’єра та світські левиці. робить ескіз: бомба із жахливою швидкістю летить з японського неба, а за нею волочиться довгий хвіст із намиста з бісеру. Ельза Скіапареллі не менш рішуче наполягає на стьобаному сатиновому чохлі. Крістобаль Баленсіаґа — на плечовій прокладці. Мейнбохер — на твіді. Діор розкидає по конференц-залу зразки матерії у клітинку.

Розмахуючи поліцейським кийком із журналу, Лілі каже:

— А що станеться, якщо блискавка застрягне?

— Лілі, люба, — каже Діор, — це ж бісова атомна бомба!

Коло кухонного вікна: гострий дзьоб тягнеться по склу, залишаючи довгу криву, дряпає скло із неможливим, пронизливим вереском. Миттєва мігрень, гострий кінчик починає нову криву. Дві криві об’єднуються, формуючи серце, гравіроване на склі, кінчик тягнеться далі й борознить стрілу, яка проходить крізь серце.

На папері Адріан бачить суцільність атомної бомби, яка покрита товстим шаром гірського кришталю, спалахуючи сліпучою перемогою союзників. Едіт Гед [49] Едіт Гед (1897—1981) — дизайнер одягу, яка мала тривалу кар’єру в Голлівуді, здобула дев’ять «Оскарів». стукає маленьким кулачком об стіл для нарад у «Вальдорф-Асторії» та оголошує, що принести вогненну загибель Хірохіто [50] Хірохіто (імператор Сьова, 1901—1989) — імператор Японії. має щось вишите вручну, або вона вийде із «Манхеттенського проекту» [51] «Манхеттенський проект» — кодова назва програми розробки ядерної зброї, здійснення якої почалося у вересні 1942 року. . Юбер де Живанши лупцює П’єра Бальмана [52] Юбер де Живанши, П’єр Бальман — французькі дизайнери. .

Я встаю і підходжу до дверей у провулок. Там ми знаходимо мою міс Кеті — вона стоїть у провулку, загорнута в шубу, схрестивши руки на грудях, обіймаючи себе в холодному світанку.

Я питаю, чи не мала вона повернутися лише через кілька місяців?

А міс Кеті каже:

— Я знайшла щось краще, ніж тверезість... — Вона махає лівою рукою, підмізинний палець спалахує алмазним солітером від Гаррі Вінстона, і каже: — Я знайшла Пако Еспозіто!

Діамант — різець, яким вона викарбувала серце, так глибоко дряпаючи скло. Серце і стріла Купідона, гравіровані у вікні, що виходить у провулок. Ще одна обручка, яку вона сама собі придбала.

У неї за спиною стоїть молодик, увішаний, як новорічна ялинка, багажем: сумками, мішками для одежі, валізами й сумочками. Всі — від Луї Віттона. На ньому сині штани з деніму, коліна яких почорніли від машинного мастила. Рукава його синьої сорочки із тканини «шамбре» високо підгорнуті, відкриваючи руки з татуюванням. Його ім’я, Пако, вишите в нього на сорочці. Його одеколон — сморід високоякісного бензину.

Фіалкові очі міс Кеті сіпаються по моєму обличчю — зліва направо, згори донизу — так, як вони би переглядали виправлення в діалозі, зроблені в останню хвилину.