Чак Палагнюк: Розкажи все

Однією рукою міс Кеті відсуває вбік помаду і ключі, блок сигарет і сідає на атласне ліжко, серед обгорток від цукерок, і каже:

— Ти щось спалила тільки-но?

Кетрін Кентон належить до покоління жінок, які вважають, що найбільш щира форма лестощів — це чоловіча ерекція. Сьогодні, кажу я їй, ерекція скоріше не комплімент, а результат якогось прориву в медицині. Трансплантація мавпячих залоз чи якась із нових чудодійних пігулок.

Нібито людям — а точніше, чоловікам — потрібен іще один спосіб брехати.

Я питаю, чи вона поклала щось не на своє місце.

Її фіалкові очі торкаються моїх рук. Голублячи свого пекінеса, Лавербоя, проводячи рукою по довгій шерсті собаки, міс Кеті каже:

— Я так втомилася сама купувати собі квіти...

Мої руки, забруднені чимось чорним після ручки глушника в каміні. Вимазані сажею зі спаленої картки гостя. Я витираю їх складками моєї спідниці з твіду. Кажу їй, що просто позбавлялася сміття. Просто піддала кремації випадковий шматок нікчемного сміття.

По телевізору Лео Г. Керолл стає на коліна, а Бетті Ґребл коронує його як імператора Наполеона Бонапарта. Папа Павло IV — це Роберт Янґ. Барбара Стенвік [39] Лео Г. Керолл, Бетті Ґребл, Роберт Янг, Барбара Стенвік — американські актори. грає Жанну д’Арк, яка жує гумку.

Моя міс Кеті дивиться на себе, сім розлучень тому — що Вінчелл назвав би «Оновленням» — і три підтяжки обличчя тому; на те, як вона розмелює свої губи об губи Новарро. Цей взірець Вінчелл би назвав «Вілдеманом». Як чоловіка Дороті Паркер, Алана Кемпбелла, чоловіка, якого Ліліан Гелман назвала б «Чарівним Лайном». Голублячи свого пекінеса довгими облизуваннями руки, міс Кеті каже:

— Його слина на смак була схожа на пітні члени десяти тисяч самотніх далекобійників.

Поряд із її ліжком — тумбочка, створена із тисячі сповнених надій снів, із балансуючих сценаріїв, вона підтримує два барбітурати і подвійну порцію віскі. Рука міс Кеті перестає пестити і почухувати пику собаки, де шерсть виглядає темною та скуйовдженою. Вона відтягує руку, і рушник падає в неї з голови, її волосся вискакує на волю, слабке і сиве, а поміж коренів проблискує рожевий скальп. Зелена маска її обличчя з авокадо, яка тріщить через здивування.

Міс Кеті дивиться на свою руку: і пальці, і долоня забруднені, і з них капає щось темно-червоне.

Кетрін Кентон жила, як Гудіні. Актор, що вмів утікати із зачинених приміщень. Це не мало значення... шлюби, лікарні для наркоманів, герметичні студійні контракти із Пандро Берманом [40] Пандро Берман (1905—1996) — відомий режисер, лауреат премії «Оскар». . Моя міс Кеті загнала себе в пастку, бо їй здавалося справжнім тріумфом вислизнути із зашморгу за секунду до загибелі. Обдурити юридичні заковики, які прив’язують її до поганих шоу-гастролей з Редом Скелтоном [41] Бернард «Ред» Скелтон (1913—1997) — американський актор, зірка кіно та радіо. . Наближення урагану «Гейзел» [42] Ураган «Гейзел» — найбільш руйнівний ураган 1954 року, один з найбільших ураганів XX сторіччя. . Чи третій триместр вагітності у виконанні Гюї Лонґа [43] Гюї Пірс Лонґ (1893—1935) — американський політичний діяч, сенатор, губернатор Луїзіани. Дуже суперечлива фігура в американській політиці, радикальний демократ, якого супротивники звинувачували в комунізмі й фашизмі водночас. 8 вересня 1935 року Лонґ був поранений у приміщенні Капітолію Луїзіани і через два дні помер у лікарні. . Завжди за один удар годинникової стрілки до того, як буде запізно, моя міс Кеті встигала втекти.

А тут зробімо повільний наплив у ретроспекцію. Той рік, коли кожна друга пісня на радіо була у виконанні Патті Пейдж [44] Патті Пейдж (нар. 1927) — відома американська співачка. , яка співала «How Much Is that Doggy in the Window?». Дія відбувається вдень, мізансцена показує кухню в підвальному приміщенні елегантного таунхауса Кетрін Кентон, розміщену вздовж задньої стіни сцени. Електрична плита, морозильна камера, двері до вузького провулка, запорошене вікно у вищезгаданих дверях.

На передньому плані я — сиджу на білому кухонному стільці, закинувши ноги на такий самий стіл, ноги в мене схрещені в щиколотках, руки тримають стос паперу. Майорить нотатка, яку тримає скріпка на титульній сторінці. Похилим почерком у нотатці зазначено: «Я вимагаю, щоб ти насолодилася цим, поки воно ще тхне моїм потом і попереком». Підписано Ліліан Гелман.

Лілі нічого не підписує, вона, скоріше, ставить автограф.