Чак Палагнюк - Щоденник

Здесь есть возможность читать онлайн «Чак Палагнюк - Щоденник» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2009, ISBN: 2009, Издательство: Фоліо, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Щоденник: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Щоденник»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Колись життя Місті Кляйнман виглядало майже як казка — були перспективи, було кохання, були надії. Але життя, як завжди нагадує Палагнюк, погано пахне, у ньому завжди все колись накриється мідним тазом. Отак і у Місті — перспективи змінилися приреченістю, кохання — ненавистю, надії щезли, як роса під денним сонцем. Її чоловік на ім’я Пітер — невдаха, навіть с життям покінчити не зміг як слід і тепер лежить у комі. Саме для нього Місті і пише свій «Щоденник». Поки Пітер «вирішив здрімнути», вона записує все, що відбувається на їх острові.

Щоденник — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Щоденник», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Тому руйнація тієї чи іншої місцини — це єдиний спосіб її врятувати. Ти мусиш зробити так, щоб в очах світу навколо вона була жахом.

Ніякого ОАС не існує. Є лише люди, що борються за збереження свого світу від нашестя ще більшої кількості людей.

Якась частина Місті ненавидить цих людей, що приїздять сюди, — загарбників, невірних, які набиваються сюди юрмою, щоб знищити її спосіб життя. Усі ці чужинці, що тягнуть сюди за собою свої невдалі шлюби, своїх прийомних дітей, свою наркозалежність та подвійну мораль і свої дуті й фальшиві символи соціального статусу — не таких друзів бажала Місті для своєї дитини.

Твоєї дитини.

Вашої дитини.

Щоб урятувати Теббі, Місті може дозволити трапитися тому, що трапляється завжди, Місті просто може дозволити, щоб це трапилося знову. Художня виставка. Хоч там як, вона дозволить отому острівному міфу йти своїм ходом. І, можливо, Чекайленд буде врятований.

«Ми повбиваємо всіх Божих дітей, щоб урятувати своїх».

А може, вони спроможуться дати Теббі щось більше, аніж майбутнє без турбот, життя спокійне, тихе і безпечне.

Сидячи отут із тобою, Місті нахиляється і цілує твій одутлий червоний лоб.

То нічого, що ти її ніколи не кохав, Пітере. Зате Місті тебе кохала.

Хоча б за те, що завдяки тобі вірила, що стане великою художницею, спасителькою. Стане кимось більшим, аніж технічним ілюстратором чи оформлювачем реклами. Навіть більшим, аніж просто людиною. І за це Місті тебе кохає.

Ти це відчуваєш?

Між іншим, їй дуже шкода Ангела Делапорте. Місті шкода, що тебе зростили в такій мудацькій легенді. Вона шкодує, що взагалі тебе зустріла.

Двадцять сьоме серпня — Місяць-молодик

Ґрейс крутнула рукою у проміжку між ними — нігті на її пальцях зубчасті та жовті під шаром прозорого лаку — таї й каже:

— Місті, люба, повернися так, щоб я бачила, чи добре сидить сукня на спині.

Щойно Місті зустрілася з Ґрейс увечері перед художньою виставкою, як та одразу ж заявила:

— Я так і знала, що ця сукня сидітиме на тобі прекрасно.

Це в старому будинку Вілмотів на Березовій вулиці. Там одвірок до її колишньої спальні заліплений широкою смугою прозорого пластику та поліцейською жовтою стрічкою. Послання нащадкам, уміщене в капсулу. Подарунок майбутньому. Крізь пластик видно, що матраци щезли. З торшера зник абажур. Над бильцем ліжка стіна спаплюжена якимось написом, зробленим чорною спрей-фарбою. Почерк кров’яного тиску. На дверній рамі та підвіконні біла фарба вимазана чорним порошком для виявлення відбитків пальців. Глибокі свіжі сліди від пилососа пересікають килим. Невидимі часточки мертвої шкіри Ангела Делапорте — усе це всмоктали для ДНК-аналізу.

Твоя колишня спальня.

На стіні над порожнім ліжком — зображення антикварного крісла, що його намалювала Місті. Її погляд зосереджується на мисі Чекайленд-Пойнт. Галюцинація — статуя, що йде її вбити. Уся забризкана кров’ю.

Коли Ґрейс увійшла до її спальні потойбіч коридору, Місті каже, щоб та не здумала викидати коники. Полісмени з материка чекають на них в авто, припаркованому біля будинку. Якщо Місті не з’явиться через десять хвилин, то вони увійдуть до будинку і зчинять стрілянину.

А Ґрейс сидить на лискучому ослінчику з рожевою оббивкою перед своїм великим туалетним столом. На його скляній поверхні розкладені пляшечки з парфумами та коштовності, її дзеркальце зі срібним руків’ям та гребінці.

Подарунки на пам’ять від колишнього багатства.

І Ґрейс каже:

— Tu es ravissante се soir. Ти сьогодні така гарненька.

Тепер у Місті є вилиці — о! І ключиці. Її плечі — кістляві, та білі, вони випинаються, як вішалка для одежі, із сукні, яка була її весільною сукнею в попередньому житті. Сукня спадає від вирізу На плечі, а білий атлас, забраний складками, вже обвис і пішов хвильками відтоді, як Ґрейс обміряла її лише два дні тому. Чи два тижні? Її ліфчик та труси стали на неї такими великими, що Місті вирішила обійтися і без них. Місті майже така ж худюча, як і її чоловік — змарнілий скелет, крізь який машини прокачують повітря та вітаміни.

Худа, як ти.

Її волосся тепер довше, ніж до нещасного випадку з коліном. Її шкіра знебарвлена до блідості від тривалого перебування у приміщенні. Місті має талію та впалі щоки. У Місті тепер одинарне, а не подвійне підборіддя, а її шия — худа й довга, з мотузочками м'язів.

Вона доголодувалася до того, що її зуби та очі здаються гігантськими.

Перед сьогоднішньою вечірньою виставкою Місті зателефонувала в поліцію. І не просто детективу Стілтону, Місті зателефонувала ще й до державної патрульної служби та до ФБР. Місті повідомила, що ОАС збирається вчинити напад на художню виставку та на готель «Чекайленд». Після цього Місті покликала протипожежну службу. Сказала їм, що десь близько сьомої — сьомої тридцять вечора на острові станеться катастрофа. Залучіть машини швидкої допомоги, сказала їм вона. Потім вона подзвонила телевізійникам-новинарям і сказала, щоб вони відправили на острів найбільшу та найпотужнішу трансляційну автостанцію, яка тільки в них є. Місті обдзвонила радіостанції. Вона покликала всіх, окрім бойскаутів.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Щоденник»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Щоденник» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Щоденник»

Обсуждение, отзывы о книге «Щоденник» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x