Чак Палагнюк - Рент. Усна біографія Бастера Кейсі

Шот Даньюн: Боже ж ти мій, Рентів татко привалює до міста цілковито, непідробно, нівїбенно зсунутим. Вписується до Ехо. Дзвонить до тієї фірми, що винищує шкідників, щоб улаштуватись на стару Рентову роботу. Коли ми вперше зустрілися, цей підтоптаний недоумок згрібає мене за шию однією рукою. Він лапає мене, присмоктується своїм ротом до мого, а тоді каже: «Скучив?»

Дивна хуйня, ну скажіть?

Коли я сказав «до мого», то мав на увазі «до мого рота».

Лью Террі: Я та ця понівечена дівчина — ми дивимось, як батько цього мертвого типа ходить по кімнаті. Усюди, де побачить м’яку чорну грудочку, устромлює свого ножа та виколупує золоту монету. Дивлячись на дівчину, цей татко каже: «В твоїй квартирі, коли ти заснула тієї останньої ночі, яку ви з Бадді провели разом, він поприліплював кульки своїх козючок до твоїх стін».

Каліка, вона каже: «Рент витирав шмарклі об мої стіни?»

Усюди, де вона знайде кульку з козючок, каже батько, Рент лишив для неї якийсь скарб.

Вона каже: «Я все ще нічого не розумію».

Він каже: «І не заморочуйся з тестом на сказ — просто починай лікуватись».

Ця дівчина, вона каже: «Ви ж не поліцейський, ні?»

Рубі Елліот (☼ сусідка дитинства): Я вам так скажу: бути покинутою чоловіком просто в аеропорту — це не найгірша річ, яка сталася з Айрін Кейсі за життя.

Ґленда Гендерсен (☼ сусідка дитинства): Безін, Рубі та я, ми вчилися в школі разом із Айрін, і вона весь час прогулювала уроки. Здається, її ніколи не хвилювало, що в неї немає батька. Айрін мала повно планів. Весь час патякала про коледж чи про армію — одне слово, про все, що їй тільки на думку спадало, щоб вибратися з нашого містечка. Трагедія в тому, що вона так і перейшла з дев’ятого в десятий. Того літа, коли нам було по тринадцять, їй і Безіну, Рубі й мені, ми вешталися де завгодно, загулювалися допізна, а потім Айрін перестала підходити до телефону. Айрін перестала… все перестала, якщо чесно.

Рубі Елліот: Між нами кажучи, нікого не здивувало, що Айрін важка. Уже три місяці було, люди казали, коли вони з Четом одружилися. Власне, як усе було: неждано-негадано прийшов до їхнього порога Честер Кейсі й питає її маму, Естер: «Чи не міг би я поговорити з міс Айрін Шелбі?» Ніби він та Айрін в очі одне одного не бачили. Цього Честера в нас тут ніхто не знав. З’явився бозна-звідки, ні роботи, ні сім’ї, просто вигулькнув собі в Міддлтоні і почав: «Доброго ранку, докторе Шмідт… Як воно, преподобний Філдз…» Усіх знав на ім’я.

До того дня Естер і не знала, що її мала вагітна.

Доктор Девід Шмідт (☼ міддлтонський лікар): На жаль чи на щастя, але це була дитина Чета. Айрін була в такому юному віці, і нам хотілося бути певними, що вона не зробить ще однієї помилки, шукаючи просто чоловіка, будь-кого, хто згодиться допомогти їй ростити дитину. Ми зробили стандартний аналіз крові для виявлення батьківства, і всі генетичні маркери вказали на те, що малятко від нього.

Озираючись назад, я б сказав, що малятко було ним. Гени його та дитини були такими близькими, що важко було знайти різницю.

Преп. Кертіс Дін Філдз (☼ священик Міддлтонського християнського братства): Дуже яскраво пам’ятаю, що під час обов’язкових напучувань перед шлюбом пара всіляко уникала розмов про інтимну близькість. Я вирішив, що їхня вразливість походить від того, що Айрін уже давно вагітна. Настанови про контрацепцію були тепер ніби замикання стайні після того, як кінь уже втік.

Було це через вагітність чи ні, але я ніколи не бачив пари, настільки не позначеної пристрастю. Щоб ви зрозуміли, наскільки відчуженими вони здавалися: коли на вінчанні я сказав Честеру, що він може поцілувати наречену, він поцілував її в щоку.

Доктор Девід Шмідт: Наші найпохмуріші сумніви стосувалися того, чи не зґвалтував Честер Кейсі 14-річну Айрін Шелбі, яку обставини тепер змушують виходити заміж за свого нападника. Маленькі містечка інколи полонять молодих людей дуже трагічним чином, змушуючи тих усе життя розплачуватися за маленькі помилки.

Рубі Елліот: Уся родина Шелбі, принаймні її жіноча частина, родилася під нещасливою зіркою. Її прабабця, Бел Шелбі, мала тринадцять чи чотирнадцять років, коли поверталась додому зі школи і її збезчестив якийсь незнайомець. Проїжджий. Жоден шериф так і не піймав того чоловіка, але в Бел Шелбі в результаті народилася дитина, і цією позашлюбною дитиною була бабуся Айрін — Хетті.