Чак Палагнюк - Рент. Усна біографія Бастера Кейсі

Як би ви жили, знаючи, що кожна ваша клітина й крапля крові — частина великого зла?

Воллес Бойєр (☼ продавець машин): Якщо просто зараз ви почешете своє вухо, я почешу своє. Якщо ви нахилите на один бік голову, то я нахилю свою, ведучи вас, переконуючи за допомогою очного контакту і доказів моєї зацікавленості.

Я кажу: «Дивіться», — ще одна вбудована команда.

Якщо ви сказали: «Подорожі в часі неможливі», я «наведуся» на ваше заперечення: «Так, багато людей заявляють, що це неможливо, але хіба люди не казали, що брати Райт ніколи не відірвуться від землі?»

Ехо Лоуренс (ζ руйнувальниця): Останнього разу, коли я бачила Ґріна Тейлора Сіммза, ми брали участь у Ночі матраців. Ґрін прив’язував матрац до даху свого червоного «даймлера». Ми зупинилися на піт-стоп перед тим, як відкриється вікно, щоб наповнити бак, і стояли, прихилившись до машини, припаркованої біля колонки. Ґрін стояв у своєму костюмі в тоненьку смужечку, запихаючи носик пістолета в отвір бака й тиснучи на курок. Пахло бензином і курми у фритюрі.

Я не подзвонила Шоту щодо сьогоднішньої ночі — тільки так я могла поїхати з Ґріном наодинці. І стоячи там, я розказала Ґріну Тейлору Сіммзу, що Рентів батько, Честер, приїхав до міста.

Дивлячись, як цифри скачуть на колонці, нараховуючи гроші та галони, Ґрін сказав: «Скажи мені, як сильно марить старший містер Кейсі?»

Повз нас проїжджали «Торіно», «Веґи» й «Торнадо» — всі з матрацами, прив’язаними до дахів. Обличчя в цих машинах, вони всі оберталися, щоб подивитися на нас із нашим матрацом. На розі кожної вулиці, скільки вистачало погляду, стояли люди й ловили тачку. Дехто махав кількома купюрами — на бензин.

І я розповіла Ґріну Тейлору Сіммзу те, що Честер Кейсі розповів мені.

Ґрін не казав нічого. Тільки слухав. Дивився на інші команди, які дивились на нас.

АВТО-Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Ця вістка надійшла щойно, і це схоже на якийсь повторюваний неймовірний випадок дежавю. Три поліційні машини на високій швидкості переслідують охоплену вогнем машину в західному напрямку по Медісонській об’їзній.

З вами Тіна Щосьтам, це «Звіт від зіваки»…

Воллес Бойєр: Це допомагає, казав мені Чет Кейсі, починати з простого. Уявіть час не як ріку, а радше як книгу. Чи запис. Щось закінчене. Ніби кіно, з початком серединою та кінцем, але вже зроблене й закінчене.

Потім уявіть собі, що подорож у часі — це не більше ніж упустити книжку на підлогу й загубити місце, де читав. Ви підбираєте книжку й розгортаєте її на місці, яке або значно раніше, або, навпаки, далі, — але ніколи не точно на тому місці, де ви щойно читали.

Ехо Лоуренс: І все ще слухаючи, Ґрін Тейлор Сіммз залишив пістолет в отворі, обійшов машину та нахилився крізь водійське вікно. Він сказав: «Я слухаю» — і натиснув на підкурювач у приборній панелі.

Отака стара була в нього машина. Ніхто з нас не курив.

Шот Даньюн (ζ руйнувальник): Рент якось сказав, що ми сприймаємо час так, як люди при владі хочуть, щоб ми сприймали. Це як з обмеженням швидкості на якійсь автостраді. Як з Санта Клаусом чи Великоднім Кроликом. Ніби час — це Зубна Фея, в яку нас привчили вірити. Час як шлях чи ріка, що рухається тільки в одному напрямку.

Але обмеження швидкості змінюються. Санта Клаус — фальшивка.

Рент сказав мені, що час — це зовсім не шлях, як ми про нього думаємо. Час повертає. Він петляє. Він зупиняється і починається, і це все той мінімум, який він сам зміг пізнати. Більшість людей, казав Рент, рухаються крізь час, як безкрила пташка по землі. Рент каже, що уявлення про час було створене таким, щоб люди не почали жити вічно. Це плановане старіння, з яким ми всі погодилися.

Для всіх, крім людей, що не помирають. Істориків.

«Ніхто не каже, що ти маєш у це повірити, — Рент сказав мені. — Ти завжди можеш просто померти».

АВТО-Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Маємо нові повідомлення про швидкісне поліційне переслідування. Вогонь, схоже, обмежується палаючим матрацом, прив’язаним до даху автомобіля. Водій усе так само рухається на захід по Медісонській об’їзній і вже досяг Сентрпойнт-Бізнес-парку. Наступні повідомлення в міру розвитку подій, з вами Тіна Щосьтам і ваш «Звіт від зіваки»…

Ехо Лоуренс: На заправці, всередині Ґрінового «даймлера», підкурювач вистрибнув зі звуком: «тснк».