Євген Гуцало - Блуд

…у Окси є тітка, ця тітка кришнаїткою була, виспівувала «Крішна харі, Крішна харі, Крішна харі, харі харі», а потім їй перехотілося бути кришнаїткою, захотілося стати послідовницею вчення Порфирія Іванова. То ця тітка почала ходити боса, обливалася холодною водою, купалася зимою в ополонці, голодувала, не пила горілку й не курила. Одним словом, вела здоровий спосіб життя, максимально наближений до природи. О, ця тітка ніколи не плювалася, бо вчення Порфирія Іванова не радить плюватися, слина — цінний продукт, який виробляє організм, і слина має лікувальні властивості. І ніяких прикрас не носила на тілі, бо метал віднімає силу. А ще не стриглася, не робила ніяких перманентів, як то жінки роблять, бо волосся годує мозок, тому вона боялася загубити навіть одненьку волосину. І знала вона пісню-казку свого учителя Порфирія Іванова, ця пісня-казка мала допомагати за будь-яких прикрих випадків у житті. Ця тітка розказувала, як її гвалтували ввечері біля Дніпра. Чогось вона там ішла, а назустріч з кущів появився мужчина. Вона як побачила цього мужчину — зразу відчула недобре. Й почала тихенько наспівувати: Грудью ветер рассекает, а метель пред ним играет! Смело по снегу ступает, след ногой не оставляет». Гвалтівник схопив її за руку, потягнув у кущі, а вона не кричить і не відбивається, а знай співає: «Он на воду спать ложится и храпит, так сладко спится, а волна его ласкает, ветер песни напевает и колышет еле-еле, как младенца в колыбели». Гвалтівник уже її гвалтує, а вона собі співає: «Затопило все в округе! Что творилось! Ужас, други! Плачут старые и дети. Будто стонет все на свете». І тоді вона відчула, що гвалтівник уже не так сильно її обіймає, що обійми його слабнуть, слабнуть, він схопився й побіг, бо злякався, а вона йому вслід співала пісню-казку свого учителя Порфирія Іванова: «А еще такое было: двоє суток море выло, шторм сильнее поднимался, плач детей не унимался!»

… у Маргарити є подруга — Залізний Фелікс. Чому Залізний Фелікс? Так її колись Маргаритка назвала, а потім уже всі так стали звати, хоч насправді ніхто не знає, що за цим криється. У всякому разі, не те, що можна подумати. Що коли ця подруга не була Залізним Феліксом, а просто Мілкою, то її називали Мілкою-сексопілкою. Мілка-сексопілка нікому не могла відмовити, вона так і казала: «Не можу я їм відмовляти, немає в мене такої сили волі, я всіх їх жалію і люблю». Тому ніхто Мілку-сексопілку заміж не брав, що вона була така знаменита потягуха. Потягуха з потягух — у неї перебували араби й негри, інтелігенція й пролетаріат, військові й демобілізовані, бо ніхто від неї не мав ніяких сексуальних дискримінацій. Як сказав би народний депутат Петро Осадчук у своєму експромті, якби познайомився з Мілкою-сексопілкою: ніякі нації не знали дискримінації. Гуляти гуляла, а тут надумала вийти заміж, і жених знайшовся — міліціонер Федя, він сільський, а потрібна ж була квартира. Маргаритка порадила Мілці-сексопілці: хочеш заміж за Федю — тримай до самого весілля, дасиш йому вже після весілля, коли стоятиме штамп у паспорті, бо коли до весілля, то ніякого штампу в паспорті не стоятиме, злиняє Федя так само, як усі інші злиняли. «Поклянися», — сказала Маргаритка. «В чому поклястися?» — «Що до весілля ти його не підпустиш». — «Клянуся». — «Будь як залізний Фелікс, зрозуміла?» — «Зрозуміла, буду як залізний Фелікс». — «Щоб завтра мені про все доповіла, а я тобі дам нові цінні вказівки, зрозуміла?» Завтра Мілка- сексопілка приходить до Маргаритки й каже: «Ой, ти не знаєш, який Федя мужчина, який мужчина». — «І знати не хочу, — каже Маргаритка, — але ж ти мені поклялася! Поклялася стояти, як залізний Фелікс». — «Але ж я не залізний Фелікс, мені було важко встояти, Федя прийшов у погонах». — «У погонах?» — «У погонах». — «Ти ніколи не вийдеш заміж! Не могла потерпіти? В тебе що, нема з ким переспати? Спи з ким хочеш, коли хочеш, а раз намітила собі жениха, щоб вийти заміж, тримайся з ним до останнього, якщо не хочеш його втратити. Жениха треба довести до кондиції, що він тебе хотів усе більше га більше, щоб у нього залишався єдиний вихід, аби домогтися тебе: це — оженитися на тобі. Ех ти, Мілка-сексопілка! Доводила б собі Федю до кондиції, хай би він думав про тебе всякі якнайкращі думки, признавався в любові, а сама б собі погулювала на стороні. А тепер і Федю втратила». — «От і не втратила, от і не втратила, Федя обіцяв, бо я йому дуже сподобалася, я йому набрехала, що він у мене перший». — «Пообіцяв женитися — до того чи після того?» — «Після того, після того!» — «Ну, коли після того, то, може, й жениться. Ох ти ж і залізний Фелікс!» — «А знаєш, що мені Федя сказав?» — «Що ж сказав твій міліціонер?» — «Ти, каже, свята!»