Володимир Єшкілєв - Адепт

Здесь есть возможность читать онлайн «Володимир Єшкілєв - Адепт» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Івано-Франківськ, Год выпуска: 1997, ISBN: 1997, Издательство: Лілея-НВ, Жанр: Современная проза, Историческая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Адепт: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Адепт»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Роман Володимира Єшкілєва та Олега Гуцуляка «Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен», написаний у 1993 році, став помітним явищем постмодерністської течії в українській літературі 90-х років. Автори роману органічно поєднали авантюрність та сюжетну насиченість історично-пригодницького жанру з філософською глибиною авторської концепції та елементами текстової гри, властивими сучасній елітарній літературі.

Адепт — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Адепт», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Птахи у небі нагадують літери іудейського письма. Ті, що вірять у Тангру, визначають майбуття за летом птахів. Майбуття в Степу — це два-три дні попереду. Ніхто не провіщає на місяць чи на рік. Для рухливого світу ці обрії Хроноса [37] Хронос — для християнина IX ст. — символ часу. незрозумілі, як Вічність. Незбагненність Великого Степу краще за всіх визначив Мелхиседек. «Степ — це те, про що не написано в Торі [38] Тора — П'ятикнижжя Мойсея, перші п'ять книг Старого Завіту, основа іудейського Закону. В каббалі Тора ототожнювалась з вичерпним кодом Всього Сущого. , а в Торі написано про все». Степ і Книга не сумісні, і народи, що народились у надрах Великого Степу, ніколи не знайдуть своєї книги, хоча шукати її будуть довгі тисячоліття. Може, колись напишуть Книгу, в якій літери кожної миті будуть мінятися місцями і створювати нові слова, щоб знову змінитись — тоді це буде книга Великого Степу. Саме Степ навчив мене за оманливим спокоєм речей бачити їх невловимо-мінливу сутність; за кількістю бачити Число; за іменами Божими — неназваність Єдиного.

Як Всесвіт почався Словом і Числом, так Великий Степ почався Вітром. Усе життя Степу нагадує сон і згадку про той Перший Вітер, про той первісний рух від Єдиного. Так і буде Степ спати і згадувати до кінця часів, коли повстане все, і він повстане, і Вітер повернеться до нього. Не початком, а Судом Божим.

Перехід наш через Степ був важким. Не ставало води і від спеки не було спасіння. На третій день після початку переходу відійшов до Господа праведник владика Марко. Від незнаної хвороби недалеко від Саркелу вмерло четверо печенігів і білява Силеникова наложниця, ім'я якої я забув. Перед смертю вона сказала мені, що бачить жінку в чорному одязі, яка йде до неї по червоних хмарах. І досі я здригаюсь від жаху, коли згадую її обличчя при цих словах.

На двадцятий чи двадцять перший день переходу — пам'ять зраджує мені, бо під нашаруванням подій кількість втрачає числову визначеність, — ми підійшли до Саркелу.

Ніхто точно не знає, чому фортеця отримала це дивне ім'я — Саркел. Людята казав мені, що це ім'я одного з архангелів, в Ітхелі дехто називав Саркел Шарацером, «володарем вогню», бо тільки в цій фортеці можна сховатися від степової пожежі. Гузи нарекли Саркел Західним муром, а мої родовичі і булгари називають цю фортецю Білою Вежею.

Так, побачивши Саркел, я вперше побачив Хазарію і вступив у її дивний світ, де всі речі мають явні і приховані назви, і де влада є знанням прихованих назв.

Розташований Саркел на березі ріки Бузан [39] Тепер — Дон. , яка вужча від Дніпра та Ітелі [40] Ітиль (або Ітель) — прадавня назва Волги. , але втричі ширша за будь-яку річку в межах Імперії [41] Імперія — мається на увазі Візантія. . Бузан із трьох боків обтікає Саркел, а з півночі фортеця має два рови, заповнені водою. Між зовнішнім і внутрішнім ровами збудовані землянки аланів та чорних булгар [42] Алани , чорні булгари — племена, які мали кочів'я у Хазарському Степу наприкінці IX ст. , а між внутрішнім ровом та муром Саркелу стоять юрти гузів [43] Гузи — тюркський племенний союз, найчисельніший між Волгою та Уральськими горами у VIII–IX ст. та печенігів. Сама фортеця має довгу зовнішню стіну у сім ліктів завтовшки і висотою у тридцять ліктів, складену з цегли. У стіні з півдня і півночі є дерев'яні брами, вкриті металевими пластинами на зовнішньому боці. Ще одна цегляна стіна поділяє Саркел на дві частини — південну та північну. У північній частині збудовані дві гігантські вежі, висотою у сто двадцять ліктів. До висоти в п'ятдесят ліктів вежі складені з величезних кам'яних брил, а вище — цегляні. Верхня частина обидвох веж обличкована білим мармуром, і я думаю, що саме це обличкування дало Саркелові ім'я Білої Вежі. На одній з башт вивішений прямокутний шмат чорного оксамиту із зображенням срібного семисвічника — зовнішнього знаку Хазарської держави.

Почав будувати Саркел візантієць Петрона у п'ятий рік правління імператора Теофіла [44] Теофіл — імператор Візантії у 829—842 pp. , а завершив будову хорезмійський філософ Шамсутдін у третій рік правління Михаїла [45] Михаїл III — імператор Візантії у 842—867 pp. , сина Теофілового. У дні мого перебування у Саркелі у фортеці і за зовнішнім ровом мешкало більше п'яти тисяч хазар, гузів, чорних булгар і склавинів. За день у Саркелі продавали стільки телячої шкіри, скільки продають її на Константинопольському ринку за тиждень, а зброярні Білої Вежі славились на весь Великий Степ. На лівому березі Бузану, біля Саркелу, є розорані землі, і живуть там алани — народ мирний; серед них багато християн.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Адепт»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Адепт» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Олег Авраменко
Пирс Энтони - Начинающий адепт
Пирс Энтони
Григорий Захаров - Адепт Мира Тьмы
Григорий Захаров
libcat.ru: книга без обложки
Святослав Логинов
libcat.ru: книга без обложки
Олег Бубела
Влад Вегашин - Культ Порока. Адепт
Влад Вегашин
libcat.ru: книга без обложки
Олег Бубела
Пирс Энтони - Голубой адепт
Пирс Энтони
Адам Пшехшта - Адепт
Адам Пшехшта
Владимир Кощеев - Темный адепт
Владимир Кощеев
Володимир Ричка - Володимир Мономах
Володимир Ричка
Вадим Басов - АДЕПТ О'БЕНДЕРА
Вадим Басов
Отзывы о книге «Адепт»

Обсуждение, отзывы о книге «Адепт» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x