Кузьма Скрябін - Я, «Побєда» і Берлін

О-о-о-о-о-о-о-о-о-о-о!..

Ми з тобою знов запалим той вогонь,

Що ніколи вже не згасне.

І відкриємо карти своїх долонь —

Хай між нами завжди буде ясно!

Твою власну географію складну

Я хотів би вивчити напам'ять.

Тільки 100 годин і ще одну,

Наркоманом твого тіла став я.

Дай мені 100 годин І ще одну!..

Тільки 100 годин І ще одну!..

Куди їдете?

Я сказав — їхати, а не пхати!

Відкривай!

Казав.

Тихо.

Цурка — дочка.

Знімок.

Так, так. Чудово.

Вибачте, я не говорю німецькою. Чи не можете ви говорити англійською?

Ні, я не говорю англійською.

Він цікавився твоїм авто.

Це низька ціна. Десять тисяч марок — хороша ціна.

Берлінська стіна.

Ірландська.

Все супер!

Як ти, Кузьма?

О'кей, їду додому.

Ми збираємося в «Бункер». Знаєш «Бункер», Кузьма?

Дякую, Карстен, побачимося завтра.

Ні, Кузьма, побачимося зараз!

Лінда сказала мені, що вона трахнула українського хлопця. Я думаю, це був ти, Кузьма.

Енді, ти маєш кілька повідомлень.

Стільки, скільки вона коштує.

А скільки вона коштує, на вашу думку?

Мене ЗВУТЬ Фабіан. Мене цікавить авто.

Що!?

Цей автомобіль не їде.

Чому так рано?

Томас, ми маємо зателефонувати в поліцію. Турки зруйнували мою машину!

Я зателефоную в поліцію.

Чи все гаразд?

Все, курва, негаразд.

Гроші.

І шо, будеш стояти так усе життя?

Ну, не хотів би.

Ну то принеси мені три водки «Абсолют» і пару шоколадок, та побачимо, що з цього вийде.

Я підніму шлагбаум — і тебе вже нема. Поліція і все інше — твої проблеми.

Я продаю покришки, дуже гарні покришки.