Як ми знаємо, Юрій Юрійович завжди знаходив вельми оригінальні рішення, здавалося б, найскладніших проблем. На щастя, він не втратив свого дару навіть після стількох випробувань, які могли б завдати нищівного удару по психіці будь-якої навіть найстійкішої людини, примусивши втратити віру в усе добре і найкраще. Але Юрій Юрійович був не такий. Ось, наприклад, як просто і оригінально він вирішив питання з астрологічним прогнозом. Думаю, що для ясного розуміння часу та простору тут необхідно додати, що всі ці події мали місце, коли не існувало ні мобільних телефонів, ні навіть Інтернету, ні кабельного чи супутникового телебачення у широкому використанні, а факс вважався небаченою розкішшю, тобто інформацію, окрім невеличкої купки старих газет та журналів та слаборозвинутого телебачення, черпати було нізвідки.
Саме по факсу на перших порах редакція «Газети Добронравова» і отримувала астрологічний прогноз від якогось вченого приятеля Миколи Миколайовича, який іноді вражав своїми несподіваними зв’язками з різноманітними маргінальними і окультними товариствами, як, наприклад, той же Дугін зі своїми профашистськими «Елементами». Вчений приятель жив аж у самій Москві, де, певне, як і в усякій іншій столиці світу, особливо під час історичних змін та пертурбацій, вельми популярними у різнобарвних еліт стають спіритичні кружки, зайняття йогою, камасутрою, магією, а також астрологічні практикуми по ночах із суботи на неділю. Тож наш вчений-астролог вважав себе яскравою молодою зіркою, що тільки-но почала своє сходження на небосхилі світової астрології, але Юрій Юрійович, видаючи зарплату, зважаючи на немалий гонорар — по двадцять баксів за тиждень — та високий, наче у співака-кастрата, голос астролога, який вони чули, звісно, лише по телефону, в серцях називав московську зірку виключно «блакитним карликом». Трохи звільнившись від організаційних питань, Юрій Юрійович нарешті дочитався і до елітного астропрогнозу і жахнувся — таку лабуду він не гірше, а той краще, міг писати власноруч. Тому, назвавши співробітництво із зіркою московських салонів «злочинним марнотратством», Юрій Юрійович почав пошуки місцевих талантів.
Першим і останнім більш-менш серйозним претендентом, не беручи до уваги когорту божевільних поетів і одного сторожа з цвинтаря, виявився мужчина без віку, як дві краплі мінеральної води схожий на відомого астролога Павла Глобу: вдягнений у все чорне, з чорним пронизливим поглядом, мохнатими бровами, які зрослися в одну смужку на переніссі, коротким і прямим, наче обрубаним сокирою, червоним у чорну ж таки цяточку носом. Передчуття Юрія Юрійовича не зрадило: астролог дійсно представився кращим учнем Павла Глоби, який до того ж підтримує з учителем постійний магічний зв’язок, і, посилаючись на це, запросив за тиждень роботи аж сорок баксів. Після цього виникла негарна пауза, з якої без слів, із одного тільки магічного погляду редактора астролог зрозумів, що зірки сьогодні не на його боці. Проте після такої красномовної відмови він повів себе напрочуд мужньо і професійно, тобто не скиглив і не принижувався, намагаючись набити собі ціну, а спробував, не відходячи, так би мовити, від каси, скласти за якихось там сто баксів кожному співробітнику видання особистий гороскоп на рік, місяць, тиждень, добу, день, ніч, годину, хвилину, мить; але, на жаль, його благі наміри так і залишилися намірами, і, благословивши газету курячою лапкою, претендент на астрологічний трон з високо піднятою головою залишив редакцію. Довелося Юрію Юрійовичу вмикати фантазію і братися за складання гороскопів самому, в чому, забігаючи наперед скажу, він досяг вершин майстерності. Його прогнози будувалися виключно на місцевому матеріалі і настрої, з яким він прокидався. А позаяк настрій у добродушного Юрія Юрійовича майже завжди був позитивним, то і гороскопи виходили також сповнені оптимізму. Зрідка, щоб читач не розслаблявся, Юрій Юрійович дописував страшилки на кшталт «Скорпіони, жителі проспекту Шевченка, бережіться темних під’їздів з сьомої до восьмої вечора» або «Козероги, які живуть у спальних районах — не займайтеся сексом із Близнюками при повному місяці, не виключивши світло у всій квартирі», на що отримував вельми схвальні відгуки від читачів і завіряння, що «цього тижня знову все зійшлося», що дуже дивувало Юрія Юрійовича, бо він завжди писав заголовки до своїх «прогнозів» навмання і часто-густо в останній момент міняв знаки зодіаку місцями.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу