Міла Іванцова - Ключі від ліфта

Жити разом ставало все важче, й одного разу Ліза не витримала, зібрала свої речі та виїхала з батьківської домівки в квартиру, яку винаймала подруга. Але саме тоді, у першу ніч у чужій хаті, вона зрозуміла, що з такого старту їй до своїх мрій не пробитися. Невдовзі Ліза почала шукати роботу за кордоном. Власне, це було не так уже й нереально, зважаючи на її освіту та розвиток туристичного бізнесу. Спочатку дівчина уявляла собі це як роботу за фахом, але в іншій країні, і навіть рано чи пізно могла б дочекатися й у турфірмі, що хтось із делегованих в інші країни спеціалістів повернеться, що з’явиться вакансія, чи виникнуть нові місця. Але реально на це могли піти роки, та ще й невідомо, чи не втрапить на те місце хтось інший за протекцією…

Пошукавши в Інтернеті, поспілкувавшись там на форумах і почитавши газети-журнали, Ліза прийняла рішення поїхати на «нефахові», проте більш реальні та швидкі заробітки – офіціанткою. Приблизно уявляючи собі ризики, вона переговорила зі своїм директором, спитавши, чи не можна її влаштувати через його контакти із закордонними колегами, яким можна довіряти. Той по-батьківськи побубонів, запитав дівчину: «Чи тобі на хліб не вистачає?…» Але Лізі вже як що зайде в голову – то не відрадити. Бо заробляти «на хліб» вона не хотіла, їй треба було з чогось стартувати. Звісно, вона не збиралася розносити напої все життя. Відомо, не для того вчилася, зовсім не про те мріяла, але готова була напинатися рік-два, щоб зібрати якусь суму на рахунку. Та й принагідно розширити світогляд…

Директор зітхнув, зв’язався зі своїм агентом в одному курортному містечку, поставив задачу, і невдовзі Ліза, відкинувши сумнівні пропозиції інтернет-агенцій, взялася до оформлення необхідних документів.

– Передумаєш, повертайся. Візьму. Якщо заміж там не вискочиш, – сказав на прощання директор.

Ліза запевнила, що заміж закордон не збирається і подякувала за допомогу та підтримку.

Реакції жіночого колективу були полярними – від залякувань до заздрощів, та Лізу те не дуже хвилювало. В її свідомості, мов на плані місцевості, відмічене було місце її теперішнього перебування, вимальовано мету (хоч і доволі далеку) і вже нанесено траєкторію шляху до неї.

Перед від’їздом зателефонувала матері, повідомила про своє рішення. Звісно, вона і не чекала, що та буде надто радіти, але до такої швидкої та однозначної реакції також не була готова:

– Добре, що батько до цього не дожив! Чи ти дійсно дурна, чи такою прикидаєшся? Ти вибрала шлях гріха й опинишся в борделі! Якщо не передумаєш – ти мені більше не донька! – сказала мати і кинула слухавку.

Ліза не передумала, але чітко усвідомила – хай би що з нею трапилося, розгрібати доведеться самотужки.

Питання на форумі в Інтернеті:

• Що таке «хостес»? Це проституція? Маю на увазі саме хостес із консумацією. У мене 2 подруги працюють хостес за кордоном, одна каже, що спить із клієнтами, друга – що не спить. Я теж хочу працювати хостес, але боюся, що будуть змушувати працювати проституткою, чого мені б дуже не хотілося. Так усе-таки хостес із консумацією приховує під собою заробітки проституцією?

Відповіді:

• Дивлячись у якій країні. У мене теж дві подруги працюють за кордоном. Одна теж спить, а друга не спить. Спить та, що їздить до Лівану, там не змушують, але якщо будеш відмовлятися – не зрозуміють просто і будуть усе одно задовбувати. А друга – в Йорданії. Там рідко дівчата цим займаються, ну, крім тих, хто горить бажанням, звичайно.

• Хостес – це професія, а проституція – це покликання, не важливо де це проявляється – у бухгалтерки, у кухарів, або у вчительки… Ну, ви зрозуміли… всім привіт.

• В Америці працювала хостес, відпочивала – роботи ніякої: зустрічай гостей із широкою посмішкою, влаштовуй за столики і вуаля, а решту часу спілкуєшся з персоналом.

• Я працюю в Туреччині вже 4 роки, ніхто мене нічого не змушує і ні з ким я не сплю, там, по-моєму, чим недоступніше, тим краще і тобі, і клубу, я працюю по робочій візі, все легально, і нема ніяких підстав хвилюватися, звісно, коли перший раз їхала, теж боялась, а там зрозуміла, що нічого боятися, і гроші пристойні платять.

• Хостес у нічних клубах з консумацією це легальна робота. Проституцією ніхто не змушує займатися, тому що в багатьох країнах це не легально. Звичайно ж, є дівчата, які працюючи хостес, сплять потім з клієнтами, але це завжди на розсуд самої дівчини. Як було сказано вище, навіть бухгалтерка після роботи (якщо хоче) може продавати своє тіло. Я думаю, що просто в Інеті розповсюдилося дуже багато залякуючих і невірних статей про консумацію. Консумація – це ніщо інше, як розмова за столиком із клієнтом за келихом шампанського.