Олесь Ульяненко - Квiти Содому

Все відбувалося зовсім не так, як він вам розповість. Чоловіки завжди розповідають несосвітенну дурість, хоча і не без нашої допомоги. Зараз ми дійсно стояли на мосту і вітер, прохолодний вітер приємно обдимав мені обличчя. До решти мені ніякого діла. Внизу лежала жовта бовтанка води. Сірі громадні склепіння шлюзів обтікали сльозами вологи, велетенськими сльозами. І жах чорної безодні водосховища з білою шкаралупкою пасажирського лайнера на дні, приреченого, самотнього, як і я; і прикумарений Алекс, і божевільний Ротислав з соплями на підборідді… Я не бажала, щоб це в нас поєднувалося, щось взагалі поєднувало, але життя полишає вибору, як і доля. Словом, ми почали там, де повинні і закінчити нашу подорож. Самі від себе.

Трохи історії. Історії мого життя. Коли все доходить до завершення, тоді ми намагаємося розповісти правдиво, принаймні не так, як своїм коханцям, друзям та знайомим. Те, що наговорив на тасьму Алекс, можна назвати божевільним бредом, аби…

Почалося з того, що у відкриті двері, з одвірок яких сповзали ямайські гірлянди, я побачила, як мама Алла стоїть на колінах і дрочить штуку нашому сусіду, лиже гострим кінчиком язика, відхиляє граціозно голову, всього на кілька сантиметрів, і біле молочко бризкає їй на обличчя. Мені не було цікаво. Мене це захопило, як гамір великого ринку в Стамбулі, коли мені виповнилося всього три роки. Так мене захопила біла сметанка, що з набухлого червоного члена виривається і збігає по обличчю Алли, повільно, еластично, огинаючи всі виступи та ложбинки. Алла бере в рота. Губи її еластично розпускаються двома пелюстками, обхоплюють спочатку голівку, затим різкий порух голови, і пеніс заходить у рота по самі яєчка. Сусід стогне, приглушено, наче крадійкуватий, дрібний злодюжка. Алла жадібно, працюючи головою і ротом, ковтає… Вони мене не помітили. Але з того дня я тільки і чекала нагоди, щоб знову побачити подібне. А в один із вечорів, коли пахло матіолами і мені виповнилося сім років, мені самій захотілося спробувати. Але це не було дитячою цікавістю.

Хто стає радником у вашому дитинстві? Хто дає вам раду, коли ви самі приймаєте рішення усупереч волі того, хто нав'язує вам свою ідею, хоча всі ми параноїки, кожен за своєю версією і фахом. Тільки не брешіть, що такого чи такої не існувало. У реальному світі існують речі набагато мерзенніші, аніж правда, виголошена вбивцею. Здебільше такі люди чи істоти виявляються чистої води виблядками або хворими до дистильованої чистоти праведниками, що крадуть ночами дитячу білизну з балконів у бідацьких кварталах, а у перервах міжофісних баталій нюхають дівчачі трусики ще з ледь помітними плямками місячних. Коротше кажучи, опудалом із свинячого лайна, на якого ти власноруч, дурепа, почепила корону з дорогоцінних перлів. Це надто тяжкий шлях, надто короткий шлях, що зашкарублий обиватель, простіше всілякого там сульсенового мила, називає життям. І не кожному здолати його, не кожному під силу дійти своєї точки відліку, що у когось називається Богом і чимось іншим. Навіть страшно подумати. Не виправдовуватися, а знати, що доля доведе до твого справжнього — бути тобі убивцею чи рятівником усього людства. Винахідників багато, а, блядь, винаходів одиниці. Алекс у цьому правий. Фаталізм приводить якраз туди, куди треба. Не варто вертіти педалі велосипеда, коли відсутні колеса.

У нашому домі завжди гамірно. Мама моя, Алла Лі в заміжжі, а так просто Либиденко, часто повторювала, що вона має глибоке коріння від Потоцьких. При кожній вечірці, зустрічах, збіговиськах вона якось неоковирно, селіконово вставляла своє оте Потоцькі. По правді, вона була красивою, навіть не красивою, а сексапільно привабливою істотою. Заміжжя Алли Лі тривало не більше кількох тижнів. Перетрахавшись зі своїм чоловіком, дрібним корейським дилером, перенюхавшись неякісного коксу, вони потрапили до реанімації, де Сунь Лі швиденько відправився в обійми свого Будди, звідки його поперли назад, і він повернувся, тільки коли мені виповнилося років зо три, сліпим на одне око і без яєць. Аллі поталанило більше. Мені аж ніяк. Мені виповнилося сім років, Алла страждала неврозами, здебільше відсутністю чоловіків, але коли кілька місяців тому наш дім був повним людей, то зараз навіть вікна були задраповані в чорне. Алла просиджувала у розкішному японському кімоно, тягнучи з трубки гашиш чи опіум, відповідала на дзвінки втомленим театральним голосом викинутої за куліси колишньої примадонни. І все.