Пауло Коельо - Одинадцять хвилин

Здесь есть возможность читать онлайн «Пауло Коельо - Одинадцять хвилин» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2007, ISBN: 2007, Издательство: «Софія», Жанр: Современная проза, Эротические любовные романы, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Одинадцять хвилин: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Одинадцять хвилин»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Великою метою людського створіння є пізнати всеосяжну любов. Любов не в іншій особі, вона в нас самих, її треба лише розбудити. Але, щоб її розбудити, ми потребуємо іншої особи. Світ має сенс лише в тому випадку, коли нам є з ким розділити свої почуття.
Як правило, такі зустрічі відбуваються, коли ми доходимо до межі, коли в нас виникає необхідність померти й емоційно відродитися. Ці зустрічі нас чекають — але ми здебільшого уникаємо їх. Проте, коли нас опановує розпач, коли нам уже немає чого втрачати або, навпаки, життя приносить нам багато радості, тоді невідоме проявляє себе й наш світ змінює напрямок свого руху.

Одинадцять хвилин — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Одинадцять хвилин», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Пальці доторкаються до її обличчя, й вона відчуває легкий запах фарби, запах, який завжди там буде, хоч би він мив ці руки тисячі, мільйони разів, запах, який уже був там, коли він народився, коли він побачив своє перше дерево, свій перший будинок і вирішив намалювати їх у своїх мріях. Мабуть, і він відчув якийсь запах на її руці, але вона не знає, що то за запах, і не хоче запитувати, бо в цю мить усе є тілом, рештою світу й тишею.

Вона пестить і відчуває, що він пестить її. Вона могла б просидіти так цілу ніч, бо їй любо, і не обов’язково все має завершуватися сексом — і саме в цю мить, якраз тому, що не зобов’язана, вона відчуває тепло між ногами і знає, що там усе зволожилося. Настає момент, коли вона доторкнеться до його члена, відкриє, що він вологий, і не знатиме, добре це чи погано, але саме так зреагувало його тіло, й вона не збирається казати йому, щоб торкнувся сюди, торкнувся туди, повільніше або швидше. Руки чоловіка тепер сягнули їй під пахви, волосинки на її руках наїжилися, їй хочеться відштовхнути його руки — але їй добре, хоча те, що вона відчуває, мабуть, можна назвати болем. Вона робить йому те саме, помічає, що в нього під пахвами інша текстура, мабуть тому, що вони користуються різними дезодорантами, але про що це вона думає? Вона не повинна думати. Вона повинна доторкатися до нього — і все.

Його пальці описують коло навкруги її груді, наче звір, що готується до стрибка. Вона хоче, щоб вони рухалися швидше, щоб він доторкнувся до пипок, бо її думка рухається швидше, ніж його руки, але — мабуть, це знаючи — він дражнить її, насолоджується й нескінченно відтягує мить, коли його пальці ковзнуть туди. Її соски тверді, він грається ними трохи, й від цього тіло її тремтить, а її пуцька стає ще гарячішою й вологішою. Тепер він прогулюється пальцями по її животу, вони завертають і тепер ковзають по ногах, аж до п’ят, потім його руки обмацують внутрішню частину її стегон, відчувають тепло, але не наближаються, це доторк ніжний, ледь чутний, легенький, мов у галюцинаціях.

Вона робить те саме, її руки майже витають у повітрі, ледь торкаючись до волосинок на ногах, і також відчуває тепло, коли наближається до члена. Зненацька її опановує відчуття, ніби в таємничий спосіб до неї повернулася невинність, ніби це вона вперше відкриває для себе тіло чоловіка. Доторкається до члена. Він не такий твердий, як вона собі уявляла, а вона вже вся мокра, так не годиться, але, мабуть, чоловікові треба на це більше часу, звідки мені знати?

І вона починає пестити його, як уміють пестити чоловічий член лише цнотливі дівчата, бо повії давно забули, як це робиться. Чоловік реагує, член починає збільшуватися в її руках, і вона потроху посилює тиск, знаючи тепер, де саме їй треба торкнутися, більше знизу, аніж згори, вона повинна обгорнути його своїми пальцями, відтягти шкіру в напрямку тіла. Тепер він збуджений, дуже збуджений, він торкається губів її пуцьки, як і раніш, дуже легенько, і їй хочеться попросити, щоб він надавив сильніше, засунув пальці всередину, у верхній частині. Але він цього не робить, лише змочує її клітор вологою, яка витікає з її лона, і знову робить ті самі кругові рухи, які робив навколо її сосків. Цей чоловік доторкається до неї так легенько, ніби вона це робить сама.

Одна з його рук знову піднялася до цицьки, — як добре, як їй буде приємно, коли він її зараз погладить. Але ні, його руки обстежують її тіло, їм потрібен час, вони потребують багато часу. Вони могли б покохатися вже зараз, це була б найприродніша річ у світі, й, можливо, це було б добре, але все це таке для неї нове, треба стримувати себе, вона не хоче все зіпсувати. Їй пригадується, як вона пила вино в ту першу ніч, повільно, смакуючи кожну краплю, відчуваючи, що воно її гріє, примушує її бачити світ інакше, почуватися вільнішою і прив’язанішою до життя.

Вона хоче також випити цього чоловіка, й тоді вона назавжди забуде про погане вино, яке випивають одним ковтком, яке приносить відчуття сп’яніння, але після якого голова розламується від болю, а в душі клекотить буря.

Вона перестає гладити його тіло й сплітає свої пальці з його пальцями, чує стогін і хоче теж застогнати, але стримується, відчуває, як тепло розливається по всьому її тілу, те саме, мабуть, відбувається з ним. Без оргазму енергія розпорошується, проникає в мозок, не дозволяє їй думати більше ні про що, крім того, що треба кінчати, бо саме цього їй і хотілося, — зупинитися, зупинитися насередині, щоби втіха розійшлася по всьому тілу, заполонила мозок, повернула їй спокій і жадання, дала їй знову відчути себе невинною дівчиною.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Одинадцять хвилин»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Одинадцять хвилин» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Паулу Коелю - Захир
Паулу Коелю
Пауло Коельйо - Шпигунка
Пауло Коельйо
Пауло Коельйо - Бріда
Пауло Коельйо
Пауло Коельйо - Адюльтер
Пауло Коельйо
Паулу Коелю - Единайсет минути
Паулу Коелю
Пауло Коельо - Алхімік
Пауло Коельо
Пауло Коельйо - Шлях лучника
Пауло Коельйо
Пауло Коельйо - Диявол і панна Прім
Пауло Коельйо
Отзывы о книге «Одинадцять хвилин»

Обсуждение, отзывы о книге «Одинадцять хвилин» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x