Я боявса він розгнівається й накричить на мене тому коли я закінчив то запитав чи можна мені тепер повернутися на свою звичну роботу. Я пішов підмітати за прилавком пикарні. Містер Доннер дивився на мене чюдним поглядом протягом тривалого чясу. Потім сказав шо це певно першоквітневий жарт і ви хлопці вирішили зробити з мене дурня. У цьому вся суть.
Джімпі відповів він сам спочатку подумав шо його хочуть виставити за дурня. Він покрутився навколо машини і сказав містеру Доннеру я цього також не розумію але Чярлі знає як на ній працувати і я не можу не визнати шо він дав їй раду краще ніж Олівер.
Усі з’юрмилися навколо й заговорили про це а я злякався бо всі вони дивилися на мене дивним поглядом і були збуджені. Френк сказав я ж таки помітив шо з Чярлі віднедавна діється шось дивне. А Джо Карп сказав я знаю шо ти маєш на увазі. Містер Доннер наказав усім повернутися до своєї роботи а мене повів із собою в передню чястину пикарні.
Він сказав Чярлі я не знаю як тобі це вдалося але схоже на те шо ти нарешті чогось навчився. Я хочу шоб ти був уважним і працував так добре як ти можеш. Ти тепер маєш нову роботу й п’ять доларів надбавки до платні.
Я сказав шо мені не треба нової роботи бо мені подобається прибирати в пикарні й розносити хліб і допомагати своїм друзям але містер Доннер сказав не думай про своїх друзів ти мені потрібен для цієї роботи. Я не шаную чоловіка який не хоче підвищення по службі.
Я запитав а шо означає підвищення. Він пошкрябав голову й подивився на мене поверх окулярів. Не думай про це Чярлі. Відтепер ти працуватимеш на змішувачі. Це і є підвищення.
Тож тепер замість розносити пакети з хлібом мити нужники й прибирати сміття я працуватиму на змішувачі. Це підвищення. Завтра я розповім про це міс Кінніан. Я знаю вона дуже зрадіє але я не розумію чому Френк і Джо розлютилися на мене. Я запитав про це Фанні й вона сказала не звертай уваги на цих йолопів. Сьогодні день квітневих дурнів і жарт вистрілив назад і зробив їх дурнями замість тебе. Я попросив Джо сказати мені який це жарт вистрілив назад а він сказав мені іди ти к бісу. Я думаю вони розгнівалися на мене за те шо я працював на змішувачі але вони не здобули вихідний на який сподівалися. Чи це означає, що я став розумнішим.
Я закінчив чітати Робинзона Крузо. Я хотів довідатися шо з ним сталося далі, але міс Кінніан сказала мені шо на цьому книжка закінчилася. Чому.
Міс Кінніан каже, я вчюся швидко. Вона прочітала кілька моїх звітів і подивилася на мене дивним поглядом. Вона каже я чюдовий чоловік і я ше всім їм покажу. Я запитав у неї, чьому вона так думає. Вона сказала ти про це не думай але не засмучуйся, якшо бачиш шо не всі такі приємні люди як тобі хочецця. Вона сказала хоч Бог і дав тобі дуже мало але ти робиш більше аніж багато людей із мізками шо не знають як ними користуватися. Я сказав шо всі мої друзі люди розумні й добрі. Вони мене люблять і ніколи не робили чогось такого шо не було б добрим. Тоді їй шось раптом потрапило в око й вона мусила вибігти до жіночої кімнати.
Поки я сидів у класі й чекав на неї я думав про те яка чудова жінка міс Кінніан такою була й моя мати. Я подумав шо пригадую як моя мати казала мені шоб я був добрим і завжди ставився до людей по-дружньому. Вона тоді сказала але стережися бо деякі люди не зрозуміють тебе й подумають шо ти хочеш завдати їм клопоту.
Ці її слова примусили мене пригадати як мати пішла геть і попросила забрати мене до себе місіс Леруа яка жила в сусідньому будинку. Маму забрали до лікарні. Батько сказав шо вона не захворіла й нічого поганого з нею не сталося, але вона пішла до лікарні, щоб принести мені братика або сестричку. (Я досі не знаю як вони це роблять.) Я сказав їм я хочу братика шоб гратися з ним і не знаю навішо натомість вони принесли мені сестричку хоч вона була гарненька як лялька. Шоправда вона весь час плакала.
Я ніколи не вдарив її й не зробив їй нічого поганого.
Вони поклали її в дитяче ліжечко у своїй кімнаті й одного разу я почув як батько сказав ти не турбуйся Чярлі не скривдить її.
Вона була схожа на вузлик уся рожева й так верещала шо я іноді не міг заснути. А коли засинав вона будила мене вночі. Одного разу коли батьки були на кухні а я лежав у своєму ліжку вона розплакалася. Я підвівся й узяв її на руки шоб заспокоїти її як робила мати. Але потім мама увійшла розкричалася й забрала її в мене. І вдарила мене так сильно шо я впав на ліжко. Вона знову зняла крик. Не доторкайся більше до неї. Ти зробиш їй боляче. Вона немовля. Тобі не треба доторкатися до неї. Я тоді не знав але тепер я здогадуюся вона думала я міг зробити немовляті боляче бо я був надто тупий аби розуміти шо я роблю. Тепер мені прикро бо я знаю шо ніколи не зробив би дитині боляче.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу