Петер Хьоґ - Тиша

Каспер відкотився назад.

— Наплюйте на психологів, — порадив він. — І поверніть фотографію Хенрі на місце.

Африканка кілька разів натиснула на кнопку, панель ліфта не реагувала — електрику вимкнули. Вона допомогла Касперові піднятися з інвалідного крісла, щоб спуститися сходами.

Він почув, як відчинились ворота, що виходили на вулицю Оверґаден Ніден Вандет, мить по тому — двері під’їзду. Африканка відставила інвалідне крісло й задумливо подивилась на Каспера. Дорогою сюди їм ніхто не зустрівся.

Касперові завжди подобалося ходити вгору сходами. Більшість людей піднімаються сходами так, ніби головне — будь-що швидше з цим покінчити. Неначе йдеться про якийсь третьосортний рух, не вартий уваги. Людина, яка піднімалася їм назустріч, рухалася неквапливо, із задоволенням, зосереджено, майже беззвучно.

Ось вона з’явилася на сходовому майданчику, і це був Каїн. Він піднявся на п’ятий поверх, але це ніяк не позначилося на його диханні.

Побачивши їх, він застиг.

Каспер не зводив з нього очей. Він прислухався до сестри Глорії. У її звучанні не було пізнавання. Вона ніколи раніше його не бачила.

— Каїн, — сказав Каспер, — один з моїх братів по ложі, з Товариства морських офіцерів. Поки ти напинаєш вітрило і готуєш мій рятувальний жилет, ми з ним перекинемося кількома словами.

Африканка переводила погляд з одного на другого. Касперові було чути розмову між нею та її чуттям. Її чуття підказувало їй, що тут щось не те. І все-таки вона послухалась.

Двері під’їзду зачинилися за нею.

— Поліція повідомила, що тебе передали Іспанії, — сказав Каїн.

Каспер простягнув складене інвалідне крісло Каїнові. Взявся за поручні. Простягнув бізнесменові вільну руку. Той узяв його під руку. Поволі, впритул один до одного, вони почали спускатися.

Каспер відчував слабке тремтіння його тіла, сам він теж тремтів. Він чув небезпеку, що йшла від Каїна. Він знав, що зараз він набагато ближче до смерті, ніж будь-коли на манежі.

— Можу звільнити тебе від необхідності туди йти, — запропонував Каспер. — Ми могли б домовитися. Я розпитав її. Пташниця. Мені відома деяка передісторія. Те, що знаю, розкажу тобі. А ти у свою чергу розкажеш мені трохи про» дітей.

Каїн був дуже коротко пострижений. Щоб не видно було вистриженої потилиці. Хну вочевидь намагалися нейтралізувати, але це не зовсім вдалося.

Каспер непомітно все дужче й дужче спирався на його руку.

— У двадцяті роки у черниць Східної церкви в Данії з’явилася визначна керівниця — мати Рабія. Була вона, очевидно, тією людиною, яку можна назвати екстраординарною особою з видатними здібностями. У неї виник задум — розвивати особливі здібності дітей. Вона почала з циркових артистів. Можливо, тому, що багато родин артистів визнають Східну церкву. Всередині якої існує світський орден. Можливо, тому, що після Першої світової війни в Данії опинилися діти із східноєвропейських країн, що навчалися до цього в монастирських школах.

— Чого вона хотіла навчити їх?

— Вона припускала, що невеликі групи дітей і дорослих за певних обставин можуть збільшити кількість співчуття у світі. Впливати на серця й душі. Це цілковита нісенітниця?

Каїн нічого не відповідав. Вони стояли перед високим вікном. Вітражне скло, підвіконня трохи вище коліна. Каспер знав, що міг би зараз викинути цю людину з вікна. Вони були на п’ятому поверсі. У свідомості Каїна він почув ті ж самі роздуми.

На сходовому майданчику стояли два стільці. Щоб мешканці притулку для старих, піднімаючись нагору, могли дати перепочити своїм немічним кісткам.

— Нам з тобою небагато лишилося, — мовив Каспер. — Може трапитися, наш життєвий шлях закінчиться в одній і тій самій богадільні. На таких ось стільцях. Там нас чекають ті квіти, на які ми наступали. І злочини проти дітей, які скоїли.

— Дітей не викрадали. До мене приходила дівчинка. Вона запропонувала мені угоду. Вона запропонувала мені знайти одинадцять інших дітей. І привезти їх сюди.

Каспер услухався в його систему. Можливо, він говорив правду.

— А що ти отримував натомість? — запитав він.

Каїн не відповів.

— У матері Рабії нічого не вийшло, — провадив Каспер далі. — Хтось почав використовувати здібності дітей для своєї вигоди. Замість співчуття — гроші.

— Обов’язково має бути «замість»? Що, не може бути «і/і»? Мені дуже подобається твоє виконання партит для скрипки соло. Для Баха існувало «і/і».

Вони спустилися на поверх нижче мовчки.